Земельний кадастр і використання земель Городницької сільської ради
Суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (земельні відносини) перебувають у постійному розвитку.
Трансформація земельних відносин завжди на всіх етапах людської цивілізації належала до найбільш складних проблем і найважливіших напрямів реалізації соціально-економічної політики взагалі та аграрної політики зокрема. Це зумовлюється тим, що реформування торкається перш за все питань власності на землю, тобто володіння користування і розпорядження землею як головним засобом виробництва в сільському і лісовому господарстві та просторовою базою розміщення всіх продуктивних сил.
Основа загальнолюдських цінностей, прав та інтересів людини, свобода у виборі форм і методів господарювання - це насамперед перетворення відносин власності на землю у сільському господарстві та в суміжних з ним галузях і сферах економіки. Якщо немає реального власника, то немає і справжнього інтересу, немає відповідальності і соціальної справедливості, немає впевненості в майбутньому. Від остаточного вирішення проблеми власності на землю залежить подальший соціально-економічний розвиток України, українського села. Так вважають і прибічники приватної власності на землю, і їх опоненти.
Реформування земельних відносин на сучасному етапі спирається на наукові рекомендації та виробничий вивід зміни форм власності на землю, формування нових землеволодінь, землекористувань та організації використання й охорони земель.
У ринкових умовах регулювання земельних відносин та управління земельними ресурсами передбачає реєстрацію і розповсюдження інформації про власність на землю, вартість і використання землі та пов'язаних з нею ресурсів: визначення прав на землю та меж земельних ділянок в порядку землеустрою; детальне підтвердження належними документами і надання відповідної інформації, яка необхідна для функціонування обігу земельних ділянок.
У сучасному земельному кадастрі першочергова увага приділяється не зведеним даним, а детальній інформації на рівні індивідуальних землекористувачів, тоді як він повинен відповідати потребам як окремих землевласників або користувачів землі, так і суспільства в цілому. Застосування даних земельного кадастру має переваги в таких питаннях: передача власності на землю; забезпечення кредитів; управління розвитком; оцінка дії на довкілля; спадкування землі; земельні реформи; територіально просторове планування; контроль статистичних даних; бережливе використання та охорона земель; інформування громадськості.
Нині відбувається третій етап земельної реформи, який передбачає формування нових землеволодінь, землекористувань на основі приватно-орендних відносин у сільському господарстві, які базуються на об'єднанні середніх земельних часток у крупні масиви земель.
При формуванні землеволодінь нового типу необхідно розробити механізм обґрунтування оптимальних розмірів нових агро формувань. У найближчий час, коли формуються нові організаційні структури сільськогосподарських підприємств, необхідно негайно зайнятися внутрігосподарською організацією території, яка повинна спрямовуватися на детальну організацію раціонального використання і охорони земель.
Поруч з організацією використання землі на орендних засадах без контурного виділення таких земель конкретних громадян, які стають реальними власниками землі з видачею їм Державних актів на право власності на землю.
З метою належного регулювання земельних відносин слід впроваджувати такі важелі економічного стимулювання раціонального використання і охорони земель, як ціна, купівля-продаж землі, плата за використання землі, застава (іпотека) землі, земельні аукціони. Це потребує налагодження роботи органів інфраструктури ринку землі (податкова інспекція, банки, біржі тощо) з участю кваліфікованих землевпорядних органів.
Державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визначення факту виникнення або припинення власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів, про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів. Державний земельний кадастр є основою для ведення кадастрів інших природних ресурсів.
Основними завданнями ведення державного земельного кадастру є: забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки; застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок; запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.
Державний земельний кадастр включає: кадастрове зонування; кадастрові зйомки; бонітування ґрунтів; економічну оцінку земель; грошову оцінку земельних ділянок; державну реєстрацію земельних ділянок; облік кількості та якості земель.
Державний земельний кадастр ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Порядок ведення державного земельного кадастру встановлюється законом.
Ринок землі передбачає добре налагоджену інфраструктуру, тобто таку систему підприємств і організацій, які забезпечували б вільний обіг землі в товарно-грошових відносинах. Це стосується насамперед земельного банку, страхових компаній, інформаційно-маркетингових бірж. Останні практично є товарними біржами, де купівля-продаж землі проводиться за допомогою посередників-маклерів без представлення земельної ділянки.
Не можна обминути і такого важливого питання, як забезпечення ринку землі кадастровими даними. Зокрема у нас функціонує система державної реєстрації землеволодінь, землекористувань і об'єктів нерухомості, згідно з якою оформляється право власності на землю з видачею Державних актів громадянам.
Враховуючи важливе значення земельного кадастру в сучасних умовах, мною була вибрана тема дипломної роботи: „Земельний кадастр і використання земель Городницької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області ".
При розробці дипломної роботи використані наступні матеріали:
1. Проект формування території і встановлення меж Городницької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.
2. Проект роздержавлення і приватизації земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Городницької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.
3. Технічний звіт по користуванню матеріалів крупномасштабного обстеження ґрунтів Городницької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.
4. Річні звіти СВК "Надія" Городенківського району Івано-Франківської області.
Дипломна робота представлена у вигляді пояснювальної записки і планово-картографічних матеріалів:
1. План існуючого використання земель Городницької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.
2. Карта агровиробничих груп ґрунтів Городницької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.
3. Проект використання земель Городницької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.
4. Індексна кадастрова карта Городницької сільської ради.
- Огляд літератури.
- Характеристика об'єкту
- Кадастрові зйомки
- Кадастрове зонування
- Застосування даних державного земельного кадастру при:
- Державна реєстрація земельних ділянок
- Облік кількості і якості земель
- Бонітування ґрунтів
- Економічна оцінка земель
- Нормативна грошова оцінка земель
- Економіка, організація і планування робіт
- Охорона навколишнього середовища
- Охорона праці
Інші цікаві матеріали
Земельний кадастр і використання земель Ковалівської сільської ради
Земля є вихідною матеріальною основою добробуту
як кожної людини окремо, так і суспільства в цілому, оскільки виконує функції
головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах;
просторового базису для р ...
Застосування земельно-кадастрових робіт в методиці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для несільськог
Метою моєї курсової роботи з основ земельного кадастру
є закріплення отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні
технічної документації зе землекористувачам різних форм власності з виконанням
кадастр ...
Калінінградська область на карті Європи
На основі рішень Потсдамської
конференції (1945 р.) частину Східної Пруссії (район Німеччини) увійшла до
складу Російської Федерації. До квітня 1946 року на цій території знаходився
Кенігсберзький особливий військовий о ...