Земельний кадастр і використання земель Ковалівської сільської

Земля є вихідною матеріальною основою добробуту як кожної людини окремо, так і суспільство в цілому, оскільки виконує функції головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах; просторового базису для розміщення виробничих сил і розселення людей; є основою для відтворення трудових, матеріально-технічних і природних ресурсів. Тому у всі часи задоволення потреб людини вимагали знань про землю.

Нині інформація про земельні ресурси набуває все більшої ваги і стає надзвичайно актуальною, тому що в ній зацікавлені не тільки державні органи і господарські структур, але й практично всі громадяни та юридичні особи, які є учасниками земельних відносин. Центральним об’єктом, вихідним джерелом такої інформації є окрема земельна ділянка, яка розглядається не тільки, як матеріальний об’єкт, тобто об’єкт користування, а , в першу чергу, як об’єкт права.

Суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (земельні відносини) перебувають у постійному розвитку.

Трансформація земельних відносин завжди на всіх етапах людської цивілізації належала до найбільш складних проблем і найважливіших напрямів реалізації соціально-економічної політики взагалі та аграрної політики зокрема. Це зумовлюється тим, що реформування торкається перш за все питань власності на землю, тобто володіння користування і розпорядження землею як головним засобом виробництва в сільському і лісовому господарстві та просторовою базою розміщення всіх продуктивних сил.

Основа загальнолюдських цінностей, прав та інтересів людини, свобода у виборі форм і методів господарювання - це насамперед перетворення відносин власності на землю у сільському господарстві та в суміжних з ним галузях і сферах економіки. Якщо немає реального власника, то немає і справжнього інтересу, немає відповідальності і соціальної справедливості, немає впевненості в майбутньому. Від остаточного вирішення проблеми власності на землю залежить подальший соціально-економічний розвиток України, українського села. Так вважають і прибічники приватної власності на землю, і їх опоненти.

У період реформування земельних відносин однією з найважливіших проблем є проблема економічного використання і відтворення природніх ресурсів. Зміна економічного механізму господарювання, перехід до економіки ринкового попиту і докорінно перебудова соціально-економічної структури суспільства торкаються земельних відносин, управління земельними ресурсами й організації раціонального їх використання, землекористування і земельного кадастру. Сьогодні значно зростає роль державного земельного кадастру, оскільки він є інформаційною базою для ефективного управління земельними ресурсами, ведення земельної статистики, землеустрою, регулювання земельних відносин, підтримки податкової та інвестиційної політики держави, розвитку ринку землі і обґрунтування розмірів плати за землю. Це, у свою чергу, вимагає реформування існуючої системи землевпорядкування, створення нового її типу який відповідав би сучасним умовам розвитку суспільства і земельних відносин. Виконання ролі державного земельного кадастру у суспільстві залежить від достовірності і повноти його даних, оперативності їх одержання і надання споживачу, а відповідно, й від рівня підготовки фахівців.

Реформування земельних відносин на сучасному етапі спирається на наукові рекомендації та виробничий вивід зміни форм власності на землю, формування нових землеволодінь, землекористувань та організації використання й охорони земель.

У ринкових умовах регулювання земельних відносин та управління земельними ресурсами передбачає реєстрацію і розповсюдження інформації про власність на землю, вартість і використання землі та пов'язаних з нею ресурсів: визначення прав на землю та меж земельних ділянок в порядку землеустрою; детальне підтвердження належними документами і надання відповідної інформації, яка необхідна для функціонування обігу земельних ділянок.

У сучасному земельному кадастрі першочергова увага приділяється не зведеним даним, а детальній інформації на рівні індивідуальних землекористувачів, тоді як він повинен відповідати потребам як окремих землевласників або користувачів землі, так і суспільства в цілому. Застосування даних земельного кадастру має переваги в таких питаннях: передача власності на землю; забезпечення кредитів; управління розвитком; оцінка дії на довкілля; спадкування землі; земельні реформи; територіально просторове планування; контроль статистичних даних; бережливе використання та охорона земель; інформування громадськості.

Нині відбувається третій етап земельної реформи, який передбачає формування нових землеволодінь, землекористувань на основі приватно-орендних відносин у сільському господарстві, які базуються на об'єднанні середніх земельних часток у крупні масиви земель.

При формуванні землеволодінь нового типу необхідно розробити механізм обґрунтування оптимальних розмірів нових агро формувань. У найближчий час, коли формуються нові організаційні структури сільськогосподарських підприємств, необхідно негайно зайнятися внутрігосподарською організацією території, яка повинна спрямовуватися на детальну організацію раціонального використання і охорони земель.

Поруч з організацією використання землі на орендних засадах без контурного виділення таких земель конкретних громадян, які стають реальними власниками землі з видачею їм Державних актів на право власності на землю.

З метою належного регулювання земельних відносин слід впроваджувати такі важелі економічного стимулювання раціонального використання і охорони земель, як ціна, купівля-продаж землі, плата за використання землі, застава (іпотека) землі, земельні аукціони. Це потребує налагодження роботи органів інфраструктури ринку землі (податкова інспекція, банки, біржі тощо) з участю кваліфікованих землевпорядних органів.

Державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визначення факту виникнення або припинення власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів, про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів. Державний земельний кадастр є основою для ведення кадастрів інших природних ресурсів.

Державний земельний кадастр займає особливе місце в кадастрі природних ресурсів. Це пов’язано з особливостями землі як об’єктом земельного кадастру і її значенням як одного з найважливіших компонентів навколишнього природного середовища.

Земля – різновидність природних ресурсів, складений елемент біосфери. В її надрах наявні великі поклади корисних копалин, органічно пов’язані з землею водні і лісові ресурси, без яких життя не можливе.

Земля, як об’єкт земельного кадастру, - першооснова будь-якої діяльності. Так, в обробній промисловості і транспорті земля є територіальною основою, на якій здійснюється процес виробництва. У добувній промисловості вона виступає не тільки територіальним базисом, але й предметом праці, у процесі якої здійснюється видобування корисних копалин.

Державний земельний кадастр відповідно до Земельного кодексу України являє собою єдину державну систему земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності на земельні ділянки і права користування ними та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, і їх оцінку , класифікацію земель, кількісну і якісну характеристику, розподіл серед власників та землекористувачів.

Основними завданнями ведення державного земельного кадастру є: забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки; застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок; запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.

Державний земельний кадастр включає: кадастрове зонування; кадастрові зйомки; бонітування ґрунтів; економічну оцінку земель; грошову оцінку земельних ділянок; державну реєстрацію земельних ділянок; облік кількості та якості земель.

Державний земельний кадастр ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Порядок ведення державного земельного кадастру встановлюється законом.

Ринок землі передбачає добре налагоджену інфраструктуру, тобто таку систему підприємств і організацій, які забезпечували б вільний обіг землі в товарно-грошових відносинах. Це стосується насамперед земельного банку, страхових компаній, інформаційно-маркетингових бірж. Останні практично є товарними біржами, де купівля-продаж землі проводиться за допомогою посередників-маклерів без представлення земельної ділянки.

Не можна обминути і такого важливого питання, як забезпечення ринку землі кадастровими даними. Зокрема у нас функціонує система державної реєстрації землеволодінь, землекористувань і об'єктів нерухомості, згідно з якою оформляється право власності на землю з видачею Державних актів громадянам.

Враховуючи важливе значення земельного кадастру в сучасних умовах, мною була вибрана тема дипломної роботи: „Земельний кадастр і використання земель Ковалівської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області ".

При розробці дипломної роботи використані наступні матеріали:

1. Проект формування території і встановлення меж Ковалівської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області.

2. Технічний звіт по користуванню матеріалів крупномасштабного обстеження ґрунтів Ковалівської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області.

Дипломна робота представлена у вигляді пояснювальної записки і планово-картографічних матеріалів:

1. План існуючого використання земель Ковалівської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області.

2. Карта агровиробничих груп ґрунтів Ковалівської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області.

3. Індексна кадастрова карта Ковалівської сільської ради.

Інші цікаві матеріали

Регіональна економіка сільського господарства України
Україна – самостійна суверенна держава українського народу. Вона є однією із найбільших країн Європи, її площа 603,7 тис. км2., що становить 0,4 % площі земної суші. Земельні ресурси виступають територіальною базою розм ...

Географічна характеристика Туреччини
Туреччина – ісламська держава в Західній Азії і Європі. Площа країни – 781 тис. км. кв. Населення – 65 млн. чол. Столиця – Анкара. Форма правління – республіка. Форма територіального пристрою – унітарна держава. Туреччи ...

Складання проекту відведення земельної ділянки для будівництва
Метою курсової роботи з основ земельного кадастру є закріплення отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні технічної документації землекористувачам різних форм власності з використанням кадастрових ...

Інші цікаві матеріали

Головне меню