Ландшафти

Природа – це найважливіше та найголовніше джерело задоволення усіх матеріальних і духовних потреб людини. Людське суспільство безперервно взаємодіє з нею. Для людини природа має дуже багатообразне значення: наукове, матеріальне, виробниче, оздоровче, виховниче, духовне та естетичне.

Епіграфом до своєї роботи я обрав вислів Ф.Дре не випадково. Я повністю погоджуюсь з його думкою і вважаю, що зараз, коли Україна та весь інший світ вже переступили у ХХІ сторіччя та третє тисячоліття, настав час для того, щоб як ніколи прискіпливо озирнутися навколо себе і замислитися над наслідками діяльності людства у попередніх тисячоліттях та зробити певні висновки.

Історія розвитку людства нерозривно пов’язана з освоєнням оточуючого середовища, але часто цей процес переростає у підкорення природи, веде до її знищення та деградації. Великі промислові міста є найзначнішими осередками у боротьбі людства за панування над природою і водночас найуразливішими ланками ланцюга взаємодії суспільства з навколишнім середовищем. Величезна кількість населення, яке мешкає на обмежених міських територіях, потребує у все більших і більших обсягах води, енергії, їжі, матеріальних і біологічних ресурсів, рекреаційного простору і навіть просто видовищ. Все це одержується як безпосередньо з оточуючого місто довкілля, так і внаслідок постійно зростаючої могутності людини, з найвіддаленіших обшарів ноосфери. Натомість у навколишнє середовище надходить величезна маса різноманітного виду та якості відходів діяльності людства: хімічні та радіоактивні речовини, скидання (надлишки) тепла з перегрітими стоками і викидами, акустичне та електромагнітне забруднення, викиди утилізованого сміття у космос та багато іншого. Еволюційний відбір підмінюється відбором людини „розумної”, природний кругообіг хімічних елементів обертається на користь та догоду „хазяїнові” природи.

Складається таке враження, неначе окрім усіх наявних війн між собою люди немов би змовилися вести ще одну безперервну та жорстоку війну. Війну з найдорогоціннішим з усього, що у них є – війну з Природою. І наслідки цієї війни, хоча вони й не так очевидні, з кожним роком стають усе більш і більш катастрофічними. Головними осередками цієї війни є великі промислові міста та регіони, такі як Рур, Сілезія, Кузбас, Донбас та наш промисловий регіон – Кривбас. І хоча нам з вами дісталися міста у першому ряду цього так званого „театру воєнних дій”, я вважаю, що усі ми, коли б мали вибір, без вагань надали б перевагу просто чистому небу над нашими головами, чистій воді у наших річках, чистим ґрунтам у нас під ногами,

тобто усьому тому, що називається живою, неушкодженою Природою.

Багаторічне споживацько-руйнівне використання природних ресурсів, застосування небезпечних енерго- та матеріалоємних технологій, а також кричущий дисбаланс між темпами зростання техногенного навантаження на довкілля і розробкою та здійсненням відповідних природоохоронних заходів, а іноді й взагалі повна їх відсутність, призвели Україну, як і багато інших територій колишнього СРСР, до цілої низки екологічних катастроф. Одним з найяскравіших прикладів цього, на превеликий жаль, є Кривбас. Тут на відносно невеликій території площею близько 330 км2 досягнуто небувалої концентрації найбільших у Східній Європі гірничовидобувних та переробних підприємств. Безпосередніми наслідками їх діяльності стали незворотне відторгнення величезних площ родючих земель, забруднення атмосферного повітря, порушення природних режимів і складу підземних та поверхневих вод, розвиток шкідливих екзогенних геологічних процесів, підтоплення територій, деградація ґрунтів, акустичне забруднення і, як наслідок, - цілковите знищення природних ландшафтних геосистем Криворізького регіону.

Але чому з усього можливого різноманіття географічних, екологічних та краєзнавчих тем я обрав саме таку тему для своєї роботи? Ця тема зацікавила мене тому, що: по-перше, я вважаю, що саме ця тема є зараз найбільш актуальною для Криворіжжя; по-друге, на мою думку, робота саме над цією темою дозволяє найбільш повно охарактеризувати вплив підприємств гірничо-металургійного комплексу (ГМК) Кривбасу на навколишнє середовище та дослідити сучасний екологічний стан регіону; по-третє, робота над цією темою надала мені можливість проаналізувати вплив діяльності підприємств ГМК на ландшафтні геосистеми нашого регіону через усі відомі фактори впливу; по-четверте, під час роботи над цією темою я намагався знайти та запропонувати якісь нові, нетрадиційні шляхи виходу регіону з наявної екологічної кризи; по-п'яте, з моєї точки зору, на сьогоднішній день ця тема ще не є настільки добре вивченою, наскільки цього вимагає сучасна екологічна ситуація.

Мета роботи:

аналіз факторів впливу гірничої промисловості на ландшафтні геосистеми Криворізького регіону.

Завдання роботи:

- одержання об’єктивної інформації, яка дозволить виявити основні чинники порушення ландшафтної територіальної організації регіону та диференціювати їх за типами, визначити їх якісні та кількісні параметри і сформувати пріоритетний ряд джерел шкідливого впливу;

- визначення ступеня порушенності та ідентифікація антропогенних ландшафтних геосистем Криворіжжя;

- здійснення ландшафтно-екологічного районування території Криворізького регіону;

- дослідження та відображення повної картини загального сучасного екологічного стану міста Кривого Рогу і його впливу на стан здоров’я населення;

- розробка нових екологічно-доцільних та економічно-рентабельних шляхів виходу регіону з екологічної ситуації, яка склалася в регіоні.

Об’єктом дослідження була територія Криворізького регіону.

Предмет роботи полягав у:

1)вивченні факторів впливу підприємств ГМК Кривбасу на ландшафти регіону;

2) аналізі їх дії на природу краю;

3)дослідженні реакції здоров’я людини на фактори антропогенного впливу (ГМК) на довкілля;

4)визначенні шляхів покращення екостану сучасних ландшафтних геосистем Криворіжжя.

Методи роботи.

У моїй роботі були використані наступні методи:

1) Експедиційно-маршрутний – за його допомогою досліджувана територія обходиться за наміченим планом;

2) Візуальний – за допомогою якого виконується якісна констатація бачених екологічних фактів та процесів;

3) Оціночний – використовується для визначення ступеня порушенності об’єктів природи на досліджуваних територіях;

4) Ідентифікаційний – призначений для встановлення типу і змісту кожного конкретного ландшафтного контуру;

5) Аналізу та синтезу – за його допомогою аналізуються усі отримані результати;

6) Геоекологічного районування – за ним у просторі виділяються зони з різним ступенем забруднення, антропогенної порушенності;

7) Геоекологічного картографування – призначений для відображення на карті різних геоекологічних структур і процесів на певній території;

8) Математичний – це метод рахування, за яким визначаються морфометричні характеристики геоекологічних структур, інтенсивність геоекологічних процесів, коефіцієнти порушенності об’єктів тощо;

9) Узагальнення – застосовується при формуванні висновків роботи, встановленні спільних рис досліджуваних територій та явищ, їх генезису та часових змін тощо.

Інші цікаві матеріали

Культурно-освітній комплекс
Однією із складових соціальної інфраструктури є інтелектуальний потенціал В районі функціонує 47 загальноосвітніх навчальних закладів, в яких навчається 4080 учнів. З них 4 навчально-виховних комплекси (3 в смт. Чемерівці, 1 ...

Географічні фактори різноманітності прісноводних боліт
Болота – надмірно зволожені ділянки суходолу Із шаром торфу не менше 0,3 м. Низинні болота виникають у місцях близького залягання або виходу на поверхню підземних вод. Таких боліт багато в Поліссі, на заплавах рік, по б ...

Економічна система Південної Кореї
Протягом трьох останніх десятиліть людство мало можливість спостерігати за деякими країнами, що розвиваються, що демонстрували світу "економічні чудеса". Звичайно ж, мова йде про молоді найбільш розвинені дер ...

Інші цікаві матеріали

Головне меню