Створення топографічного плану стереографічним методом на Жмеринському
Фотограмметрія вивчає властивості фотозображення, методів його отримання і вимірювання, розробка приладів для вимірювання і перетворення фотознімків. Фотограмметрія особливо поширена в топографії. Переважна більшість карт і планів створених за допомогою аерофотозйомки. Весь комплекс робіт називається фотографічна зйомка.
У прикладній фотограмметрії вивчаються методи використання фотограмметричних матеріалів при проектуванні, будівництві і експлуатації інженерних споруд, а також в розвідувальних роботах, землевпорядкуванні, земельному кадастрі, лісотаксації, дорожній справі і міських населених пунктах, освоєння шельфу.
В фотограмметрії одержують знімки за допомогою аерофотоапаратів.
Аерокосмічна зйомка широко застосовується в геології. За її допомогою визначають розломи земної кори.
Топокарти широко застосовуються у військовій справі.
Фотограмметрія почала розвиватись після винайдення фотографій 7.01.1839 р. французьким вченим Дагером, після цього її почали широко застосовувати в топографії.
В 1855 р. - були зроблені з повітряної кулі перші аерофотознімки, по яких були зроблені перші плани м.Парижу. Французький геолог Цівіаль провів фотографування з високих схилів Альпів, за допомогою цих знімків він вивів геологічний контур.
В 1851 р. французький інженер Лосед запропонував використовувати аерофотознімки для складання архітектурних креслень.
А у 1891 р. - фотограмметрія була застосована Вілером в Росії.
В шістдесяті роки були проведені глибокі дослідження в області використання обчислювальної техніки при побудові фотограмметричних мереж. Спеціально були створені такі технічні центри, які називались науковими школами.
Ці школи знаходились у великих містах, таких як: Новосибірськ, Ленінград, Київ, Львів, Донецьк та інші.
Київська школа розв'язала і продовжує розв'язувати велику кількість задач зв'язаних у використанні фотограмметричних методів у будівництві.
Львівська і Донецька школи розв'язували складні задачі з використанням аерофотознімків та наземної зйомки для різних господарських потреб.
Враховуючи все вище сказане-наша курсова робота теж певним чином полягає в тому,щоб навчити нас розв`язувати відповідні задачі пов`язані з фотограмметрією.
- Фізико-географічна вивченість об'єкту.
- Топографо-геодезична вивченість об'єкту
- Призначення і зміст топопланів масштабу 1:5000
- Основні вимоги до планової аерофотозйомки
- Вибір і обгрунтування оптимальної технологічної схеми робіт і її характеристика
- Розрахунок і обгрунтування основних параметрів аерофотозйомки
- Розрахунок планової аерофотозйомки
- Проект планової аерофотозйомки
- Розрахунок кількості базисів між плановими і висотними розпізнавальними точками
- Проект планово-висотної прив'язки
- Технічні вимоги до планово-висотної прив 'язки аерознімків
- Вибір та обґрунтування методу та розрахунок то чності планово-висотної прив 'язки
- Топографічне дешифрування на об'єкті
- Згущення планово-висотної основи
- Визначення елементів взаємного орієнтування стереопари
- Стереотопографічна зйомка на УСП
Інші цікаві матеріали
Особливості розміщення продуктивних сил Закарпаття
Закарпаття – мальовничий куточок України, має унікальне
геополітичне та географічне положення. Розташоване на крайньому південному
заході України, займає південно-західну частину Українських Карпат і Придунайську
низови ...
Об’єкти і заповідні території Полісся
Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збер ...
Земельний кадастр і використання земель Ковалівської сільської ради
Земля є вихідною матеріальною основою добробуту
як кожної людини окремо, так і суспільства в цілому, оскільки виконує функції
головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах;
просторового базису для р ...