Українські Карпати- чверть Карпатської дуги

Українські Карпати складають приблизно чверть Карпатської дуги . Перед появою Карпатської гірської дуги на поверхні планети був тривалий період, протягом якого море в цьому місці змінилось сушею .

Вони складають частину провінції Карпатських гір та подані трьома геоморфологічними областями: власно Українськими Карпатами, Передкарпатською височиною та Закарпатською низиною.

Українські Карпати – середньовисотні гори, що тягнуться з північного заходу на південний схід смугою, довжиною більше 270км. і шириною 100-110 км. Середня висота їх 1000м, максимальна – 2061м. (г. Говерла).

Межі Українських Карпат визначаються державним кордоном України з Польщею , Чехією, Угорщиною, Румунією. Північно- східний кордон вздовж лінії міст Судова вишня – Комарне –Миколаїв- Жидачів – Івано-Франківськ – Коломия – Чернівці.

Вздовж північно-східного краю Українських Карпат знаходиться Передкарпадська підвищена рівнина, що відповідає Передкарпатському прогибу. Середня висота в межах Передкарпатської височини – біля 350м.

В межах гірських Карпат виділяється ряд орографічних зон. У складі зовнішньої смуги Українських Карпат виділяють Безкиди, Горгани та Покутсько- Буковинські Карпати. Середньо-високі хребти Горган мають гострі гребні, круті схили з кам’яними осипами, які розділені глибокими долинами. Безкидам та Покутського-Буковинським Карпатам притамманні м’які контури їх поверхні та куполоподібні вешини. Від Передкарпаття Зовнішні Карпати відокремлені уступом з відносними висотами 200-400м.

В Центральній смузі Українських Карпат протягнулися Водороздільні- Верховинські Карпати. Висоти не перевищують 800-1200м. Понижені містя хребта є зручними перевалами (Ужокський- 889м, Верський- 839м, Воловетський-1014м.).

На сході Водороздільно- Верховинських Карпат розташовані Ясинське та Ворохтянське міжгірські зниження, а також Верховинського – Путильське низькогір’я. Ширина Водороздільно- Верховинських Карпат змінюється від 30км. на північному заході до 10км. на південному сході. Тут проходить головний водорозділ карпатських річок .

Далі до південного заходу піднімається осьова , найбільш висока частина Українських Карпат-Полонинського- Чорногірські Карпати. Вони витягнуті в загальнокарпатському напрямку на 210км. з середньою шириною 20-25км. Ця частина Карпат включає Полонинський хребет, гірські масиви Сивидовець, Чорнргора, Гриняви та Буковинську Полонину. Орографічною віссю є Полонинський хребет, який пеперековими долинами річок поділен на окремі масиви(Полонина Руна, Полонина Баржавська, Полонина Красна ).

Найвища частина Українських Карпат – Чорногора- розташована між Чорною та Білою Тисою, верхів’ям Прута і Чорним Черемошем. Тут знаходиться найвища її вершина – гора Говерла (2061м.) Верхня частина Чорногірського масиву представляє собою велике плоско гір’я полонин, над яким возвишаються конусоподібні вершини : Петрос – 2022м , Ребра -2001м.

Далі по південному сходу, між Чорним та Білим Черемошем , розташовані Гринявські гори з осевим хребтом Пенве. Поміж річками Білим Черемошем, Путилой і Сучавой простирається Буковинська Полонина .

На півдні Українських Карпат розташований Раховський масив і Чівчинські гори. Ця частина гір характерезується крутими схилами, гострими гребнями гір і значною глибиною розтину.

Вздовж південно-західного схилу Полонинського хребта виділяється вузька зона Березно-Липшанської поздовжньої міжгірської долини. Абсолютні висоти жнижуються тут до 400м . На Південному сході від річки Рікі низько гір’я переходить у Верхнетисенську горбисту рівнину з висотами 500-600м.

До південного заходу від низькогір’я паралельно йому підіймається Вулканічний хребет. Він витягнутий від річки Уж до річки Ріка. Долини річок Уж, Латориця, Боржава, Тиса прорізують вулканічний хребет і поділяють його на окремі масиви. Між річками Боржава і Ріка Вулканічний хребет різко змінює свій північно- західний напрям на мерідіональний (хр. Тупий або Великий Шолляс) та біля м. Хуст переходить на лівий берег Тиси. Це вже Гутинські гори, розташовані на тереторії Румунії. Вулканічні Карпати мають гострі форми, скелясті схили іноді зплощені вершини.

З південно-західного до зовнішнього краю Вулканічного хребта примикає Закарпатська низина, яка є частиною великої Середньо-Дунайської рівнини . Поверхня її має невеликий нахил у південно- західному напрямку, абсолютні висоти зменшуються від передгір”я (116-120м.) до р.Тиси (105м.). Низину перетинають праві притоки Тиси: Латориця, Серне, Боржава з Іршавою та ін.

• Морфоструктура.
• Рельєф.
• Тектонічні структури.
• Корисні копалини .
• Геологічна будова.
• Геоморфологічне районування .
• Клімат.
• Внутрішні води.
• Грунти. Рослинність і тваринний світ.
• З історії заселення району.

Інші цікаві матеріали

Географія та особливості розвитку розважального туризму в Бразилії
Сучасний етап характеризується значними та глибокими змінами в світовій економіці та міжнародних відносинах. Спостерігається стійка тенденція подальшого зміцнення всебічного співробітництва країн, поглиблення інтеграцій ...

Верхоянський район республіки Саха
Верхоянський район розташований на північному сході Республіки Саха (Якутія) в басейні річки Яна та її приток і відноситься до числа заполярних районів. Територія району складає 137тис. км 2.У улусі (районі) 30 населен ...

Сінгапур
При виборі країни для написання аналітичної довідки я зразу визначилась, що хочу писати про Сінгапур. Для мене актуальність полягає в тому, що це одночасно острів, місто і одна з найменших за територією і населенням держ ...