Проблеми розвитку і умови переходу до ринкових відносин

В цілому рівень розвитку регіону недостатній, особливо промисловості, електроенергетики. Частково ця проблема буде вирішена введенням в дію Чигиринської ТЄС та Канівської ГАЄС. Є добрі передумови для розвитку середніх і малих міст регіону, розширення в них таких трудомістких галузей, як харчова, легка, машинобудування. Необхідно впроваджувати нові технології, в тому числі і за рахунок іноземного інвестування, як у промисловості, так і в аграрному секторі.

Найперспективнішими в регіоні є галузі машинобудування, харчова й легка, для яких тут сприятливі умови: трудові ресурси, відносно високий науково-виробничий потенціал. У зв'язку зі спеціалізацією району на розвитку сільського господарства та наявністю належних виробничих потужностей доцільна реконструкція сільськогосподарського машинобудування, насамперед Кіровоградського заводу сільськогосподарських машин. Перспективим є розвиток електротехнічної галузі, виробництва обладнання для харчової промисловості, приладобудування, електронної промисловості.

Значних інвестицій для розширення асортименту й поліпшення якості продукції потребують виробництво цукру, макаронних виробів, олійно-жировє, ефіро-олійне, плодоовочеконсервне. м'ясо-молочне та ін.

Позитивні зрушення у легкій промисловості можливі за умови впровадження нових технологій виробництв, особливо у швейній і трикотажній галузях.

У паливно-хімічній промисловості актуальною є проблема переробки бурого вугілля (з нього можна отримати більш ніж 10 видів продукції). Мають бути підвищені обсяги видобутку і рівень комплексної переробки залізної (Долинське) та нікелевої руд. Необхідно вдосконалювати унікальне підприємство з виробництва твердих і чистих сплавів у Світловодську. При впровадженні нових іноземних технологій може стати більш конкурентоспроможним виробництво продукції з цінної будівельної сировини граніту, лабрадору. Технічної реконструкції потребують також об'єднання «Азот» і « Xімволокно».

У сільському господарстві, як і по Україні взагалі, необхідно вводити приватну власність на землю, впроваджувати сучасні технології, розширювати фермерські господарства. Для внутрішнього розвитку району важливим є вдосконалення транспортного комплексу, системи зв'язку, соціальної інфраструктури.

З екологічних проблем найважливішими є захист земельних угідь, рекультивація земель у гірничодобувній галузі, раціональне використання води, зменшення забруднення у місцях зосередження особливо шкідливих підприємств гірничодобувної, металургійної, хімічної промисловості (Олександрія, Світловодськ, Черкаси, Кіровоград, Побузьке, Смолине).

У Кіровоградському регіоні склався підвищений рівень забруднення радіонуклідами у районах Канева, Лисянка, Звенигородки. Єкологічно небезпечним є також район видобутку уранових руд (Смолине) через відставання вітчизняних технологій видобутку порівняно із світовими. Важливою є проблема забруднення води малих річок, повітря у великих промислових центрах.

Використання води підприємствами в останні роки зменшилося у зв'язку з кризою виробництва (з 833 млн.м3 в 1990 р. до 306 у 1998р.). Скоротилась і кількість викидів забруднювальних речовин у навколишнє середовище. Об'єм скидання забруднених стічних воду природні поверхневі води в 1998р. становив 89 мли м3(2,1% від загального об'єму їх по Україні). Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря з усіх джерел скоротилися з 680,9 тис. т в 1990р. до 192,6 тис. т в 1998р. (3,2% від загального обсягу по Україні).

У районі швидкими темпами розвивається ерозія земель. На придолинних і прибалкових ділянках межиріч розвиваються лінійний розмив і площинний змив, інтенсивність яких зростає із заходу на схід, особливо у прилеглій до Дніпра смузі (тут еродованість ґрунтів перевищує 50%). Ерозія часто поєднується з обвалами та зсувами. У береговій зоні водосховищ і ставків розвивається інтенсивна абразія. На вододільних плато та лесових терасах Лівобережжя поширена суфозія. Заплави річок місцями заболочені, тут також спостерігається засолення ґрунтів. З метою захисту ґрунтів у 1990 р. на 198,6 тис. га було створено яружно-балкові насадження та лісонасадження уздовж річок, ставків, водойм, затерасовано понад 1 тис. га схилів. Діють 125 очисних споруд добовою потужністю 481 тис.м3. Збудовано 58 протиерозійних ставків. 397 км водорегулюючих валів. У районі понад 420 об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею 25,9 тис. га, у тому числі: Канівський заповідник; заказники державного значення Липівський, Русько-Полянський, Тарасів Обрій, Редьчине (орнітологічний) та Чорноліський (ландшафтний); пам'ятки природи Чорний Ліс, Закревський бір, Козацький вал, Мошенська діброва, Горіхове озеро, Святе озеро та ін.; дендрологічні парки Софіївка, Веселі Боковеньки, Черкаський зоопарк; пам'ятки садово-паркового мистецтва Онуфріївський парк, Хутір Надія та ін.

Інші цікаві матеріали

Господарський комплекс Щвейцарії
Актуальність теми. Розміщення продуктивних сил Швейцарії і регіональна економіка цього регіону як важлива комплексна галузь економічної науки вивчає специфічні, просторові закономірності організації територіальних госпо ...

Порівняльна економіко-географічна характеристика Північно-Західного та Північно-Східного економічних районів
Територія України за всі роки свого існування зазнавала великих територіальних змін. Сучасна державна територія остаточно сформувалась у першій половині 50-х років нинішнього століття. Територія і населення району має с ...

Господарство Росії
Росія має значний економічний потенціал, що становить майже 60 % колишньо­го економічного потенціалу СРСР. Проте за рівнем економічного розвитку країна посідає 25-27 місце в світі. Для господарства Російської Федерації ...