Передумови розвитку та розміщення господарського комплексу на територіі (історичні, природні, демографічні, екологічні)

Житомирська область утворена 22 вересня 1937 р. Її площа складає 29,9 тис. кв. км (5% від території України).

Населення області становить 1432,7 тис.; міське населення 806,3 тис. осіб (56,3%), сільське - 626,4 тис. осіб (43,7%). Щільність населення (осіб на 1 кв. км.) - 47,9. Найбільшу кількість населення мають міста обласного підпорядкування: Житомир - 296,9; Бердичів - 90,2; Коростень - 65,3; Новоград-Волинський - 56,5 тис. осіб. У містах районного підпорядкування нараховується: в Андрушівці - 14,3; Коростишеві - 27,7; Малині - 34,2; Овручі - 21,5; Радомишлі - 17,7 тис. жителів.

Серед районів найбільшу кількість населення мають Овруцький - 71,5; Житомирський - 67,0; Новоград-Волинський - 53,0; Малинський - 55,2 тис. осіб, найменша чисельність у районах: Народницькому - 10,5; Брусиловському - 18,3; Луганському - 21,3 тис. осіб

Адміністративно-територіальний устрій: складається з 23 районів, 9 міст, у тому числі 4 — обласні підпорядкування (Житомир, Бердичів, Коростень, Новоград-Волинський), 45 селищ міського типу і 1631 сільських населених пунктів. Адміністративний центр — місто Житомир — заснований у IX столітті, містом є з 1444 року. Населення нараховує 284,2 тис. чоловік.

Після возз’єднання правобережної України з Росією в 1793 р. територія Житомирщини входила до складу Волинської губернії, заснованої в 1797 р. Її центром спочатку був визначений Новоград-Волинський, але вже в 1804 р. губернською «столицею» став Житомир. З кінця 18 — першої половини 19 ст. у Житомирському Поліссі стало розвиватися фарфоро-фаянсове виробництво (найбільші фабрики в Коростені і Городниці), а після скасування кріпосного права і залізничного будівництва стала розвиватися цукрова, і винокурна промисловість. Місто поступово перетворювалося у відомий культурний центр.

Для області характерна аграрно-сировинна спеціалізація. Завдяки своєму північному розташуванню регіон грає провідну роль в Україні у хмільництві і льонарстві; в рамках країни він відрізняється розвитим картоплярством і молочним ухилом тваринництва. Серед галузей промисловості найбільший розвиток одержали легка і фарфоро-фаянсова промисловість, хімічне машинобудування, виробництво будматеріалів, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість, а також харчова промисловість. Розташування регіону на перехресті транспортних шляхів зумовлює високу частку послуг транспорту і зв’язку.

Сільське господарство грає першорядне значення в економіці регіону. Значна частина продукції галузі в сирому чи переробленому вигляді вивозиться за межі області. У рослинництві найбільше значення мають зернові культури (близько 40% продукції), головна серед який — озима пшениця (вирощується повсюдно), крім того, вирощується яровий ячмінь, овес. Картоплярство є другою по значимості галуззю рослинництва (приблизно 20% продукції).

Основні визначні пам’ятки: монастир Босих кармелітів початку XVIII в. у м. Бердичеві, костьол св. Софії, Михайлівська церква в Житомирі, літературно-меморіальний музей Лесі Українки в Новоград-Волинську.

100 тисяч років тому на території Житомирської області вже мешкали первісні люди. До найдавніших палеолітичних стоянок відноситься Радомишльська на річці Тетерів та стоянки поблизу сіл Довгиничі, Клинці Овруцького і Колодяжне - Романівського районів. Люди тут жили первісними родами і займалися переважно мисливством.

Пам'ятки трипільської культури виявлені на території сіл Троянова Житомирського, Райки Бердичівського, Поволоч Попільнянського районів та в інших місцях. Пам'ятки епох міді і бронзи знайдені в Романівський і Житомирському районах, на околицях Житомира.

У 5-7 століттях нової ери територія області була заселена древніми східнослов'янськими племенами: північ - древлянами, центральна частина і південь - полянами, які займались землеробством і скотарством. Древляни займались також мисливством, бджільництвом, виробництвом ювелірних прикрас, торгівлею. У 9 сторіччі з'являються міста, що стають центрами ремесел і торгівлі: Вручий (Овруч), Іскорость (Коростень).

Інші цікаві матеріали

Аналітичний огляд розміщення продуктивних сил Львівської області
Льві́вська о́бласть —адміністративно-територіальна одиниця (область) на крайньому заході України. Є однією з трьох областей історично-культурного регіону Галичина, частиною Карпатського єврорегіону. Одна з на ...

Подільский економічний район
Подільский економічний район має зручне економіко-географічне положення, вигідне транспортно-географічне положення. За розмірами території район посідає 4 місце серед економічних районів України ...

Житлово-комунальне господарство
Галузь соціальної сфери, яка займається обслуговуванням житлового фонду. Благоустрій житлового фонду дуже неоднорідний.[8]. Розвиток житлово-комунальної сфери спрямований на удосконалення системи управління, проведення економ ...