Територіальна структура господарства Японії
2.1.а. Хокуріку (“Глухий закуток”). Самий засніжений взимку район країни. Багатий на гідроресурси. На гірських річках – багато дрібних ГЕС, які виробляють дешеву електроенергію, що притягнуло сюди кольорову металургію на довізній сировині та виплавку феросплавів. Значний порт і центр алюмінієвої промисловості – Ніїгата. Важливий рисовий район країни.
2.1.б. Тосан (“Тихі гори”). Охоплює Центральний гірський масив Хонсю. Найбільше місто Нагано (зимова Олімпіада 1998 року) має 300 тис. населення, є відомим центром з випуску медичного устаткування та фотоапаратів. На території Тосану розташована Фудзіяма (3776 м. над рівнем моря) – священна для кожного японця вершина. За рік на вершину піднімається близько 1 млн. туристів, у т.ч. 160 тис. осіб – не користуючись ніякими транспортними засобами або підйомниками. В сільському господарстві Тосану міцні позиції залишаються за шовківництвом.
2.2. Тохоку. Займає північну частину острову Хонсю. Район виділяється традиційним сільським господарством (рис, фрукти помірного поясу та овочі), харчовою, лісовою та целюлозно-паперовою промисловістю. Будівництво ГЕС створило умови для розвитку кольорової металургії (мідь та алюміній). Головний господарський центр і найбільший рибний порт – Сендай – є містом-“мільйонером”. У роки індустріалізації промисловість активно диверсифікувалася за рахунок хімії та електротехніки (важливий центр – м. Хітаті). Місто Мацусіма (поруч із Сендаєм) – жвавий туристичний центр на березі широкої затоки із великою кількістю острівців та скель, що поросли сосновим лісом. Складені острівці туфами і пісковиком, а їх чудернацькі форми – результат хвилеприбійної діяльності моря.
2.3. Район віддалених субтропічних островів (Рюкю або Нансей). Його головний острів Окінава має велике військово-стратегічне значення (військові бази США). Спеціалізація – рибальство, збір морепродуктів, виробництво агар-агару, вирощування бананів, ананасів, цукрової тростини і виробництво цукру.
2.4. Хоккайдо. Найбільший за площею район Японії (21% території, але всього 5% населення). Потужне лісове господарство стало основою для деревообробної та целюлозно-паперової промисловості, які доповнюються чорною металургією та рибоконсервною промисловістю. Для економічного пожвавлення у провідному порті району – Хакодате – створено технополіс авіаракетно-комічного спрямування (“Хоккайдо Спейс”). Найбільше місто і головний організуючий господарський центр – Саппоро. У сільському господарстві району переважають технічні культури (льон, цукровий буряк, коноплі) і картопля в рослинництві та м’ясо-молочне скотарство в тваринництві.
3.1. Кюсю. Значна зайнятість у рибальстві та сільському господарстві об’єднує район з периферійними. Але наявність потужних вугільно-металургійних центрів – Кітакюсю (1,5 млн. осіб, найбільше місто району), Фукуоки та найбільшого у світі центру суднобудування – Нагасакі – наближає до Головного промислового поясу. Нагасакі також є значним центром рибоконсервної промисловості. Кагосіма – за чудові ландшафти прозвана Японськими Гаваями, місто славиться традиційним фарфоровим і керамічним виробництвом.
3.2. Сікоку. Схожі риси. Найбільше місто – Такамацу, значний центр машинобудування. У сільському господарстві – садівництво (персики, мандарини), бобові культури. На узбережжі широко представлена марикультура (наприклад, перлинові ферми).Створюється декілька технополісів для вирівнювання розвитку.
Економіко-географічна характеристика територіальної структури господарства Японії
Назва району |
Спеціалізація |
Головні міста | ||
промисловість |
сільське господарство | |||
1. Центральна економічна зона | ||||
1.1. Канто |
металургії, нафтохімії, суднобудування і автомобілебудування |
Вирощування рису, рибальство |
Токійська МА, Йокогама, Кавасакі, | |
1.2. Кінкі (Кансай) |
виробництво атомних реакторів, залізничних вагонів, взуття. |
Сільське господарство інтенсивне: рис, чай, овочі, а також молоко, м’ясо і яйця птиці. |
Осака, Кобе, | |
1.3. Токай |
нафтохімія, військова та легка промисловість, автомобілебудування |
Район знаменитий своїми чайними і мандариновими плантаціями. |
Нагоя, Тойота, | |
1.4. Тюгоку (Саньйо). |
машинобудування і хімії |
Вирощування рису, цукрової тростини, чаю |
Хіросіма, Куре і Сімоносекі. | |
2.Периферійна економічна зона | ||||
2.1. Тюбу |
рекреація та лісове господарство оптико-механічна промисловість та виробництво годинників. |
вирощування рису, відгонно-пасовищне тваринництво. | ||
2.1.а. Хокуріку (“Глухий закуток”). |
кольорова металургія на довізній сировині та виплавка феросплавів. |
Важливий рисовий район країни. |
Ніїгата | |
2.1.б. Тосан (“Тихі гори”). |
відомий центр з випуску медичного устаткування та фотоапаратів |
міцні позиції залишаються за шовківництвом. |
Нагано | |
2.2. Тохоку |
харчова, лісова та целюлозно-паперова промисловість. Кольорова металургія (мідь та алюміній) |
рис, фрукти помірного поясу та овочі |
Сендай, Мацусіма | |
2.3. Район віддалених субтропічних островів (Рюкю або Нансей). |
велике військово-стратегічне значення |
рибальство, збір морепродуктів, виробництво агар-агару, вирощування бананів, ананасів, цукрової тростини і виробництво цукру. | ||
2.4. Хоккайдо |
деревообробна та целюлозно-паперова промисловості, які доповнюються чорною металургією та рибоконсервною промисловістю. |
переважають технічні культури (льон, цукровий буряк, коноплі) і картопля в рослинництві та м’ясо-молочне скотарство в тваринництві. |
Саппоро Хакодате | |
3. Напівпериферійна економічна зона | ||||
3.1. Кюсю. |
потужні вугільно-металургійних центри, суднобудування, рибоконсервна промисловість, |
Вирощування рису, рибальство, розведення великої рогатої худоби м’ясного напрямку |
Кітакюсю, Фукуоки, Нагасакі, Кагосіма | |
3.2. Сікоку |
машинобудування, хаарчова, целюлозно-паперова, текстильн |
садівництво (персики, мандарини), бобові культури. На узбережжі широко представлена марикультура (наприклад, перлинові ферми). |
Такамацу | |
Інші цікаві матеріали
Земельний кадастр і аналіз проекту використання земель Космацької сільської ради Богородчанського району Івано-Франків
Серед найважливіших
проблем сьогодні особливе місце посідає проблема економічного використання,
збереження і відтворення природних ресурсів.
А серед природних
комплексів особливе місце має земля. Прийнята Верховною Р ...
Господарство Росії
Росія має значний економічний потенціал, що становить майже 60 %
колишнього економічного потенціалу СРСР. Проте за рівнем економічного розвитку
країна посідає 25-27 місце в світі. Для господарства Російської Федерації
...
Застосування земельно-кадастрових робіт в методиці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для несільськог
Метою моєї курсової роботи з основ земельного кадастру
є закріплення отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні
технічної документації зе землекористувачам різних форм власності з виконанням
кадастр ...