Єгипет
архейсько-нижньопротерозойський, сланцево-гнейсовий та амфіболітовий;
нижньосередньорифейський зеленосланцевий вулканогенно-осадовий;
пізньорифейсько-вендський вулканогенно-осадовий.
Нубійсько-Аравійський щит є основним рудоносним районом Єгипту, в якому зосереджені родов. руд заліза, міді, золота, олова, танталу і ніобію, вольфраму, молібдену тощо.
Лівійсько-Єгипетська плита характеризується гетерогенною блоковою будовою, в якій виділяються великі конседиментаційні структури типу синекліз, лінійних западин, валоподібних піднять і склепінь. Потужність платформного чохла 8000-10000 м.
З рифтовими западинами Червоного моря і Суецької затоки, які сформувалися в неоген-четвертинну добу і виконані потужною (понад 6000 м) евапоритовою товщею, пов'язані родов. руд марганцю, свинцю, цинку, стронцію, кам. солі, гіпсу та ін.лімат
Клімат
Клімат Єгипту: на півночі – субтропічний, на іншій території – тропічний. Але на більшій частині Єгипту клімат тропічний континентальний пустельний з різкими добовими коливаннями температури. У пустелях денні температури можуть досягати 50 °С, а вночі опуститися до 10 °С - 0 °С.
Єгипет дуже бідна на опади територія земної кулі, адже на південь від Каїру, кількість опадів, взагалі, становить лише від 2 до 5 мм на рік (а в деяких районах з бездощів'я триває по кілька років). Тільки дуже тонка смуга північного узбережжя країни отримує достатню кількість опадів і ця кількість може досягати 410 мм (16,1 дюйма)[6]. Найбільш вологий та багатий дощами зимовий період - з жовтня по березень[7]. В цей же період спостерігається, по-де-куди, випадання снігу, здебільшого в горах Синай, а деякі з північних прибережних міст (Дамієтти, Балтім, Сіді Бейррені і рідко в Олександрії) піддаються морозам, які є частим явищем в основному для серединого Синаю і деяких місцин серединного Єгипту.
Середня температура влітку коливається від 80 °F (27 °С) і 90 °F (32 °С) влітку і до 109 °F (43 °С) на узбережжі Червоного моря, в цю ж пору року. Середня температура в зимовий період коливається від 55 °F (13 °С) і 70 °F (21 °С), а в по-одиноких гірських районах (здебільшого Синаю) опускається до нулевої відмітки. Стійкий вітер з північного заходу допомагає утримувати помірну температуру поблизу узбережжя Середземного моря. Хамасін є вітер, який дме з півдня (пустелі Сахари) і спричиняє на весні піщані й пилові буревії по всій території Єгипту, а іноді і підвищує температуру в пустельних районах до більш ніж 100 °F (38 °С), крім того, на територію Єгипту, щороку, вторгаються циклонні вітри Сірокко і самум.
Гідрогеологія
Виділяють такі гідрогеологічні регіони: пустельна область, долина і дельта Нілу, Синайський п-ів. У пустельній обл. головний водоносний комплекс пов'язаний з нубійськими пісковиками, пісками та конґломератами ниж. крейди. На півдні він залягає на поверхні, на півночі занурюється під більш молоді відклади (у западині Каттару глибина покрівлі 1885 м) і води стають напірними. Дебіти свердловин – десятки л/с. В западині Каттару природне розвантаження напірних вод складає 1,4 млн м.куб/добу. Сумарний відбір води в оазах Харга та Дахла – 3,36 млн м. куб/добу, т-ра води 25-39 оС, мінералізація південніше 28 о півн. ш. 0,5-0,6 г/л, склад HCO3- - Cl- - Na+. Північніше розвинуті солонуваті та солоні води Cl- - Na+ складу.
У долині і дельті Нілу головний водоносний горизонт приурочений до четвертинних алювіальних відкладів. Глибина залягання ґрунтових вод – від 1-2 до 10 м і більше. Дебіти колодязів і свердловин – від 0,5 до 15 л/с. Там, де до алювію приурочені напірні води, – до 100-150 л/с. Питомі дебіти 18-50 л/с. Води в долині Нілу прісні (0,5-1,0 г/л). За складом гідрокарбонатні кальцієві. У дельті поряд з прісними розвинуті і солонуваті (до 3-10 г/л) хлоридні натрієві води. Щорічні ресурси ґрунтових вод в дельті складають 500 млрд м3. З них лише 0,5 млрд. м3 використовується для водозабезпечення і зрошування. Синайський півострів має дуже обмежені ресурси прісних підземних вод, які зосереджені лише в малопотужних осадових і вулканогенних породах гірських районів.
Інші цікаві матеріали
Розміщення продуктивних сил Кіровоградської області
Розміщення
продуктивних сил - динамічний стан, що характеризує
розподіл продуктивних сил за територією відповідно до природних, економічних,
соціальних умов і факторів, який визначається особливостями територіального
п ...
Економічне положення Малайзії
Малайзія - країна з економікою, що розвивається. Вона
належить до групи найбільш багатих і розвинених країн, що розвиваються - до
Нових Індустріальним Країнам (НІС).
З 1970 року Малайзія почала перехід від економіки,
...
Рекреаційні райони Закавказзя
Закавказзі, як і весь Кавказ, - важливий геополітичний регіон, з глибокої
старовини представляв сполучну ланку між країнами Сходу і Заходу і знаходився
на перехресті торгових шляхів між Близьким і Середнім Сходом і Європ ...