Облік населення
Нерівномірність в розвитку суспільства, природно-екологічні і соціально-політичні потрясіння, війни, репресії, якими багата українська історія XX ст., і супутні їм різкі погіршення рівня життя відчутно позначаються на режимі відтворення населення, ведуть до падіння народжуваності, зростання смертності. До подібних наслідків приводять і умови політичної і економічної нестабільності, які викликані останніми роками хиткою системою управління, з важко керованим процесом встановлення цивілізованих норм правової держави і ринкових відносин.
В Україні, як і в більшості держав світу , сьогодні існує дві основні форми обліку населення - поточний облік та переписи населення. Поточний облік населення в країні проводять місцеві органи влади, які реєструють народження, смерть, укладання й розірвання шлюбу, в’їзд громадян на територію села чи міста чи виїзд з неї. Відомості передають у районні (міські) управління статистки України, де їх опрацьовують і узагальнюють станом на 1 січня кожного року. Так, на початку 2009 року в Україні проживало 46, 144 млн.осіб.
Для отримання детальніших відомостей по населення приблизно раз на десять років проводять переписи населення. Ці комплексні заходи зі збирання, обробки й публікування статистичних, економічних і соціальних даних про населення країни і загалом на момент проведення перепису. [6 с 32-39].
Перші дані про чисельність населення на сучасних територіальних межах України доходять з перших спроб перепису в середньовічній Русі які відбувалися з метою визначення данини. Пізніше, російський імператор Петро I видав наказ від 26 листопада 1718 року запровадивши державні ревізії, їх було 10 з 1719 по 1858 роки. (1763 році відбулося остаточне закріпачення селян за місцем прописки). Перші переписи населення на українських територіях в сучасному розумінні цього слова відбулися 1867 року в межах Австро-Угорщини, в Російській Імперії 9 лютого 1897 року. Дані деяких переписів на українських землях, що входили до складу різних держав, фальсифікувались з ініціативи панівних на той момент політичних режимів. Перший перепис населення у Радянському Союзі був проведений у 1926 році, і досі вважається найкраще організованим і професійно проведеним. Але дані перепису досить важко порівнювати з наступними переписами, адже адміністративно-територіальний поділ УСРР був тоді відмінний від сьогоднішнього [додаток 1]
Результати перепису 1926 року нам цікаві ще й тому, що вже три роки тривала українізація <http://www.istpravda.com.ua/tags/tag_%F3%EA%F0%E0%BF%ED%B3%E7%E0%F6%B3%FF/> [додаток 2]
У Луганській і Сталінській округах великий відсоток складають росіяни - 42,7% та 34,2%, відповідно. У Маріуполі - росіяни (18,5%) і греки (15,5%).
Матеріали перепису 1937 року були знищенні. Тому складно відтворити точну картину зміни чисельності населення України, особливо до середини 1950-х років. Подальші успішні переписи відбувалися станом на 17 січня 1939 року, 15 січня 1959 року, 15 січня 1970 року, 17 січня 1979 року і 12 січня 1989 року. 5 грудня 2001 року в Україні відбувся перший і поки останній Всеукраїнський перепис населення, згідно якого чисельність населення України становила 48,457 млн. осіб. [додаток 3 табл.1.1].
До цього українців переписували ще у складі СРСР у 1989 році, тоді в Українській РСР проживало 51,7 млн. осіб. Населення України, зокрема українці, пройшли нелегкі випробування війнами, репресіями, голодомором, депортаціями. За окремими оцінками, демографічні втрати України, становлять близько 16 млн осіб. Зараз, на початок XXI століття, кількість населення України продовжує скорочуватись, з 2001 року по 2010 рік чисельність населення України зменшилась на 5,1% [додаток 3 табл.1.2].
Всі дані, отримані під час переписів та в результаті поточного обліку населення, використовують для прогнозування та розробки рекомендацій щодо подальшого розвитку певних територій, поселень, держави в цілому
Інші цікаві матеріали
Земельний кадастр і аналіз проекту використання земель Космацької сільської ради Богородчанського району Івано-Франків
Серед найважливіших
проблем сьогодні особливе місце посідає проблема економічного використання,
збереження і відтворення природних ресурсів.
А серед природних
комплексів особливе місце має земля. Прийнята Верховною Р ...
Характеристика й особливості розвитку Київської області
Мета
контрольної роботи полягає у розгляді здійснення подальших перетворень в усіх
сферах суспільного життя, активізації економічного розвитку усіх галузей
господарського комплексу області, збільшенні інвестиційної та і ...
Землевпорядкування та кадастр
У період реформування
земельних відносин однією з найважливіших проблем є проблема
економічного використання і відтворення природних ресурсів.
Зміни економічного механізму господарювання, перехід до економіки
ринкового ...