Природний рух населення
Основним джерелом зміни чисельності населення України, його регіональних груп служить інтенсивність природного приросту й міграції.
Зміни чисельності та складу населення в результаті лише народжуваності та смертності називають природним рухом населення.
Україна знаходиться на такому етапі демографічного розвитку, коли народжуваність зменшується, а смертність зростає. Це призводить до зменшення загальної чисельності населення і відсутності навіть простого заміщення одних поколінь людей новими. Таким чином, відтворення населення України є звуженим.
Складовою природного приросту населення є народжуваність. До 2001 року спостерігалася тенденція до зменшення показників, а з 2002 року почалося її повільне зростання [додаток 5 табл.1.4]. Так, у 2001 році коефіцієнт народжуваності склав 7,7%, а в 2007 р. він зріс до 10,2%. Загальні коефіцієнти народжуваності по України загалом й по її регіонах формуються як середня з відповідних показників у міських поселеннях та сільських місцевостях. У 2006 році коефіцієнт народжуваності в сільській місцевості був вищим, ніж у містах (відповідно 10,6‰ проти 9,6‰).
Тенденції руху населення характеризуються такими показниками: 1985 р. народилося 762,8 тис. дітей, а померло 617,6 тис. чоловік, і таким чином, природний приріст становив 145,2 тис. чол., то у 1998 р. народилося вже 419,2 тис. дітей, а померло 720,0 тис. чол. Внаслідок цього природний приріст був від'ємним і досяг 300,8 тис. чоловік. За показниками природного приросту Україна наближається до Угорщини, Болгарії та Німеччини.
В цілому демографічна ситуація в Україні характеризується великою різноманітністю регіональних особливостей. Причому у різні історичні періоди вона мала свою специфіку. Так, якщо в 1959 р. найбільший природний приріст населення був у Донецькій області (73,0 тис. чол.), Дніпропетровській (36,6 тис. чол.), Луганській (44,7 тис. чол.) та Харківській (26,4 тис. чол.) областях, а найменший - у Кіровоградській (11,1 тис. чол.). Херсонській (11,6 тис. чол.) та Чернівецькій (11,6 тис. чол.) областях, то у 1997р. природний приріст населення був характерний лише для Закарпатської та Рівненської областей.
Масштаби депопуляції (переважання померлих над народженими) протягом останніх років найбільшими були у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій та Луганській областях, де раніше мав місце найвищий природний приріст населення [9]. Низькі коефіцієнти природного приросту характерні не лише для областей Донбасу і Придніпров'я, але і для Вінницької, Київської, Кіровоградської, Полтавської, Сумської, Харківської, Черкаської та Чернігівської областей.
Другим регіоном за величиною відносних показників природного приросту населення є південні території України - Автономна Республіка Крим, Миколаївська, Одеська та Херсонська області.
До третього ареалу за близькими за значеннями показниками природного приросту населення входять Хмельницька, Тернопільська та Житомирська області. В цих областях від'ємні значення показників природного приросту є значними.
Єдиний ареал на Україні, в якому відносні показники природного руху населення мали додатне значення і протягом значного історичного періоду зберігався природний приріст населення, формується такими областями, як Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Львівська, Волинська та Чернівецька області. У 1998 р. цей приріст був лише у Закарпатській і Рівненській областях [8].
Одним з основних факторів стабільного природного приросту населення цього регіону є сприятлива вікова структура населення. Тут найбільш молоде населення в Україні і природно - найвищий потенціал демографічного відтворення.
Інші цікаві матеріали
Розміщення продуктивних сил Черкаської області
В
даній курсовій роботі нам належить розкрити тему “Розміщення продуктивних сил
Черкаської області”. Ця тема надзвичайно багатогранна вельми актуальна. Вона
несе в собі великий пізнавальний заряд.
Адже,
вивчаючи і а ...
Об’єкти і заповідні території Полісся
Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збер ...
Методика оперативного виправлення топографічних карт з
Топографічна карта є одним з основних засобів оцінки
місцевості і управління військами. Зміст топографічної карти відображає
фактичний стан місцевості і, в першу чергу, основних її елементів, що мають
важливе значення д ...