Економіко-географічне положення

1.1. Волинська обл. розташована на північному заході України. Має вихід до державного кордону з Білорусією та Польщею. Межує із такими областями: Львівська (на півдні) та Рівненська (на сході). Територія області становить 20,2 тис км2, а населення сягає 1054,7 тис осіб(2003 рік). Адміністративним центром є місто Луцьк. Область складається із 16 районів і налічує 11 міст, у тому числі 4 міста є містами загальнодержавного, республіканського та обласного значення, 22селища міського типу, 1053 села.

Понад 75% території області лежить у межах Подільської низовини. Південну частину області займає Волинська височина, поверхня якої порізана балками й річковими долинами, висота її не перевищує 270 м.

Корисні копалини регіону: Кам’яне вугілля, самородна мідь, торф, крейда, пісок, глина.

Клімат помірно континентальний з м’якою зимою і теплим вологим літом. Опади сягають 550-640 мм на рік, найбільше їх влітку.

Більшість річок належить до басейну Прип’яті, що протікає на півночі області. На заході Західний Буг з притоками.

Ґрунти: дерново-підзолисті, дернові та різні типи болотних на півночі; темно-сірі опідзолені та чорноземи на півдні. Трапляються сірі лісові і ясно-сірі лісові ґрунти.

Область розташована переважно в зоні мішаних лісів, лише на півдні вона заходить у лісостепову зону. Лісами вкрито близько третини території. У межах області створено Швацький природній національний парк.

Основні господарські ланки – промисловість, агропромисловий комплекс і транспорт. Паливно-енергетичний комплекс працює на базі місцевого вугілля (Нововолинське родовище) і торфу, а також газу з Долини та електроенергії з Рівненської АЕС і Добротворської ДРЕС .

У промисловості значну роль відіграють лісова і деревообробна галузі. Машинобудування випускає прилади і засоби автоматизації.

Легка промисловість представлена швейною, текстильною та шкіряно-взуттєвою галузями.Головні галузі харчової промисловості – цукрова, м’ясна, маслосирооброна, молочна.

Сільське господарство спеціалізується на молочно - м’ясному тваринництві та рослинництві льоннарсько-картоплярського і зерново-біряківничого напрямків.

Через територію області пролягають важливі транспортні шляхи, що зв’язують Україну з Європою. Основні види транспорту – залізничний і автомобільний. Найбільший залізничний вузол – Ковель.

1.2. Черкаська область лежить у центрі країни. Межую із такими областями: Київська (на півночі), Полтавська (на сході), Кіровоградська (на півдні), Вінницька (на заході). Територія області становить 20,9 тис км 2, а населення сягає 1386,6 тис осіб ( 2003р). Адміністративним центром є місто Черкаси, що є головним промисловим вузлом країни. Область складається із 20 районів і налічує 16 міст, у тому числі 6 із них є містами державного, республіканського та обласного значення, 15 селищ та містечок, 826 сіл.

Західна частина області лежить на Придніпровській області, а східна – на Придніпровській низовині. В тектонічній основі майже усієї лежить Український щит.

Клімат помірно континентальний, температура січня -70С, липня +190С. Абсолютний мінімум -340С, максимум +380С. Середня річна кількість опадів становить 500-600мм.

Поверхневі води впадають у басейн річок Дніпра та Південного Бугу. Забезпеченість регіону водними ресурсами нижча середнього рівня 0,45-1 тис м3 на одного жителя на рік.

Ґрунти в регіоні переважно опідзолені та типові чорноземи. Лише у долині Дніпра зосередженні дерново-підзолисті, сірі лісові та лучно-чорноземні.

Область лежить у лісостеповій зоні. Під лісами знаходиться 15% території, степи всі розорані. Природна рослинність збереглась лише в балках та на схилах річкових долин.

Регіон має сприятливі агрокліматичні умови для вирощування зернових культур, цукрових буряків, ефірних та олійно-жирових культур, розвитку плодоовочівництва. Серед галузей тваринництва виділяється скотарство молочно-м’ясного напрямку.

По західній частині Черкаської області простягається буровугільний басейн. Найбільшими родовищами бурого вугілля є Олександрійське та Козацьке. Тут також є поклади руд кольорових металів, зокрема алюмінієвих руд (Смілянське родовище). З неметалевих корисних копалин переважає гірничорудна сировина. Видобувають на території області також бентонітові глини, каолін, граніти різних типів, лабрадорити, пісковики, гнейси.

Черкаська область – індустріально-аграрна. Основні напрямки спеціалізації: харчова (особливо цукрова), хімічна промисловість, випуск машин для харчової і легкої промисловості, виробництво м’яса, зерна і молока. Промисловість у сукупній валовій продукції господарства області становить близько 66%. Черкаський регіон дає країні устаткування для харчової, текстильної, хімічної промисловості, баштові крани, тракторні причепи, телефонну апаратуру, верстати.

Енергетичне господарство Черкащини представлене Канівською та Кременчуцькою ГЕС, Черкаською ТЕЦ.

Інші цікаві матеріали

Географія та особливості розвитку розважального туризму в Бразилії
Сучасний етап характеризується значними та глибокими змінами в світовій економіці та міжнародних відносинах. Спостерігається стійка тенденція подальшого зміцнення всебічного співробітництва країн, поглиблення інтеграцій ...

Соціальна інфраструктура України
Розвиток продуктивних сил характеризується відповідними соціальними-економічними показниками: - величина валового суспільного продукту; - національний доход; - частка національного доходу для споживання та н ...

Регіональний аналіз Уральського економічного району
Уральський економічний район розташований на стику територій двох частин світу - Європи і Азії. До його складу входять: республіки Башкортостан і Удмуртія та Курганська, Оренбурзька, Пермська з Комі-Перм'яцький автономн ...