Класифікація географічних карт

Кожна класифікація повинна відповідати ряду вимог:

1) послідовний перехід від загального поняття до окремого (клас®підклас®рід®вид);

2) застосування на кожному щаблі класифікації однієї і тієї ж певної основи для поділу;

3) рівність окремих понять обсягу широкого поняття;

4) строга відмінність елементів поділу між собою і неможливість віднесення однієї і тієї ж карти до різних груп поділу.

Карти класифікують:

1. За масштабом: крупномасштабні чи великомасштабні (від 1:10 000 до 1:200 000 включно), середньомасштабні (дрібніші 1:200 000 до 1:1 000 000 включно), дрібномасштабні (дрібніші 1:1 000 000)

2. За територіальним охопленням: карти світу та півкуль, карти суходолу (карти материків, які поділяються двояко – або за політичним і далі за адміністративно-територіальним поділом або за фізико-географічним районуванням) та Світового океану (карти океанів, океанічних басейнів, морів, заток і проток).

3. За тематикою:

а) загальногеографічні: топографічні, оглядово-топографічні та оглядові;

б) тематичні:

1) карти природних явищ:

– загальні (ландшафтні, фізико-географічного районування:

– геологічні (стратиграфічні, геологічні, тектонічні, неотектонічні, літологічні, четвертинних відкладів, гідрогеологічні, вулканізму, сейсмічні, інженерно-геологічні, корисних копалин);

– геофізичні;

– геохімічні;

– рельєфу земної поверхні;

– кліматичні (кліматологічні);

– океанологічгі (океанографічні);

– гідрологічні;

– ґрунтові;

– геоботанічні;

– зоогеографічні;

– раціонального природокористування й охорони природи;

2) карти соціально-економічних явищ;

– населення (розміщення й розселення, вікового та статевого складу, природного й механічного руху, соціального, професійного та освітнього складу, етнографічні та антропологічні);

– економічні (природних ресурсів та їх оцінки, соціально-економічних ресурсів та їх оцінки, промисловості, сільського господарства і АПК, лісового господарства, транспорту, зв’язку, загальноекономічні);

– соціальної інфраструктури (освіти, науки, культури, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту, рекреації та туризму, побутового і комунального обслуговування, громадського харчування, соціального забезпечення тощо);

– політичні та політико-адміністративні;

– історичні.

4. За призначенням:

а) довідкові:

– інвентаризаційні та оцінки природних умов і ресурсів;

– інвентаризаційні та оцінки соціально-економічних умов і ресурсів;

– планування й розміщення продуктивних сил;

– проектні (будівництва, меліорації, земле- і лісоустрою);

– оперативно-господарські;

– навігаційні та дорожні;

б) навчальні;

– учбові (для початкової, середньої, вищої школи, слабозрячих, сліпих тощо);

– навчально-довідкові;

– науково-довідкові;

– культурно-освітні (краєзнавчі, агітаційно-пропагандистські);

– туристські.

Поруч із видами карт, виділяють і типи карт – за широтою теми, прийомами дослідження картографованого явища, характером узагальнення, об’єктивністю та практичною спрямованістю інформації тощо.

Карти вузької тематики назвивають окремими чи галузевими, а карти широкої тематики – загальними.

Карти, які показують окремі грані чи властивості явищ абстаговано від цілого, без показу зв’язків та взаємодії із іншими гранями чи властивостями, називаються аналітичними (карти температур, опадів); ті ж, які дають цілісну, інтегральну характеристику явища із врахуванням складових частин та зв’язків між ними, – синтетичними (кліматичних поясів і областей); карти, які показують сумісно декілька явищ чи властивостей явища, але кожне в своїх показниках, – комплексними (синоптичні).

Інші цікаві матеріали

Ландшафти
Природа – це найважливіше та найголовніше джерело задоволення усіх матеріальних і духовних потреб людини. Людське суспільство безперервно взаємодіє з нею. Для людини природа має дуже багатообразне значення: наукове, мат ...

Пустельні примітивні ґрунти
Ґрунтозна́вство — наука про ґрунти, розділ інженерної геології, що вивчає склад, будову і властивості ґрунтів, закономірності їх формування і розвитку. Ґрунтознавство займається вивченням генезису, еволюції, біопро ...

Великі географічні відкриття
Періоду розкладання феодалізму і виникненню капіталістичних відносин передували Великі географічні відкриття, що зіграли важливу роль у переході до буржуазного способу виробництва. Великі географічні відкриття були ...