Методика суспільно-географічних досліджень демографічних процесів

Проте, можливості індексного методу цим не обмежуються, оскільки індекс - складний відносний показник і може характеризувати зміни масових явищ, що складаються не тільки з однорідних, а й з неоднорідних елементів. За допомогою цієї властивості індексного методу стає можливим порівняти одразу кількісні і якісні характеристики населення. А саме таким індексом на даний момент є індекс людського розвитку (ІЛР), який почали активно застосовувати в демографічних та соціально-економічних дослідженнях[1;213].

Вимірювання людського розвитку за допомогою індексу людського розвитку було запропоноване в рамках Програми розвитку ООН і використане в її першому річному звіті за 1990 рік. Перші опубліковані дані про ІЛР в Україні маємо на початок 1995 року. Цей показник, крім середнього доходу, включає дані про тривалість життя (очікувана тривалість життя при народженні дитини) і рівень освіти (різні ступені грамотності).Демографія, перетинаючись із статистикою виробила так звані демографічні таблиці. Демографічні таблиці являють собою систему імовірнісних характеристик повікових інтенсивностей демографічних процесів. Першими були складені таблиці смертності, пізніше - таблиці інших демографічних процесів (шлюбності, народжуваності та ін.). Демографічні таблиці використовують для опису демографічних процесів як у реальних, так і в умовних поколіннях. За шкалу таблиці береться час, що пройшов з моменту формування покоління. Це може бути вік, тривалість шлюбу та ін.Застосовують у демографії і метод побудови демографічних моделей[8;112].

Широке застосування моделювання обумовлене неможливістю здійснення чистого експерименту, що припускає всілякі повторення. Складання різних моделей - це вже застосування математичних методів у демографії. З їхньою допомогою також розраховують демографічні показники і визначають оцінки, складають прогнози.До демографічних методів дослідження, зокрема, належать методи поздовжнього і поперечного аналізу.

Метод поздовжнього аналізу одержав таку назву в зв'язку з тим, що при його застосуванні дослідник йде ніби «уздовж» життя визначеної групи людей. Цей метод застосовують для вивчення динаміки якого-небудь демографічного процесу протягом життя одного покоління. При використанні цього методу демографічні події описують у когортах.

Когортами називають сукупності людей, що одночасно вступили в той або інший стан, наприклад народилися в тому самому ж році, уклали шлюб у тому самому році та ін. Тому цей метод називають ще методом реального покоління, або когортним. Метод поздовжнього аналізу дозволяє при порівнянні частоти демографічних подій у різних когортах на різних етапах їхнього життя одержати досить надійні дані не лише про динаміку демографічних процесів, але і про вплив на неї зовнішніх умов. Поздовжній аналіз дозволяє також виявити календар демографічних подій, тобто їхній розподіл за періодами життя когорти. Однак метод поздовжнього аналізу має і свої недоліки. По-перше, при його використанні необхідно мати досить докладні дані за багато років про народження, шлюби, розлучення, смерті та ін., що на практиці не завжди є можливим. По-друге, оскільки повні відомості про число тих або інших демографічних подій можна зібрати лише після виходу когорти з даного демографічного стану, то отримана таким чином інформація становить в основному лише історичний інтерес.Недоліки методу поздовжнього аналізу певною мірою компенсуються за допомогою іншого демографічного методу - поперечного аналізу, що дозволяє представити сучасний стан демографічних процесів. Суть цього методу полягає в наступному. Вивчаючи населення, дослідник має дані про його чисельність і статевовіковий склад на дату останнього перепису, а також матеріали поточного статистичного обліку різних демографічних подій (народжень, смертей та ін.) за роки, що близькі до дати перепису.

Маючи дані про віковий склад населення, реальні покоління можна ніби «розсікти» зверху донизу. Одночасно використовують матеріали поточного статистичного обліку про число демографічних вікових подій (наприклад, про число померлих за віком). Таким чином здобувають повікові характеристики демографічної події (у нашому прикладі смертності) гіпотетичного, або умовного, покоління, тобто умовної сукупності людей, для якої припускають, що протягом життя цих людей інтенсивність демографічних процесів у кожному віці буде така ж, яка існує в сучасний період. У такому випадку людей різного віку, що живуть у даний час, умовно розглядають як належних до того ж самого покоління. Оскільки при цьому дослідник думкою йде «поперек» лінії життя, метод одержав назву поперечного аналізу, а оскільки доводиться мати справу з гіпотетичним, або умовним, поколінням, цей метод ще називають методом умовного (гіпотетичного) покоління.

Інші цікаві матеріали

Застосування інноваційних технологій навчання географії
1. Освіта — стратегічна основа розвитку особистості, суспільства, нації і держави, запорука майбутнього. У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті визначено мету, пріоритетні напрямки державної полі ...

Об’єкти і заповідні території Полісся
Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збер ...

Заповідник “Гуцульщина” Національний природний парк «Гуцульщина» створений
Національний природний парк «Гуцульщина» створений Указом Президента України від 14 травня 2002 року. Він розташований у межах Косівського району Івано-Франківської області й охоплює площу в 32271 гектарів. Із цієї площ ...