Геоморфологія

Північно-східна частина Івано-Франківської області, що займає лівобережжя (Опісля) і правобережжя Дністра (Придністров’я) і Прутського-Дністровське межиріччя (Покуття) являє собою південно-західну окраїну Руської платформи, складеної в основному з докембрійських кристалічних порід, перекритих горизонтально залягаючи шарами палеозою і мезозою. На протязі тривалого часу платформа мало реагувала на гороутворюючі явища, зазнаючи тільки вертикальних рухів земної кори порівняно невеликої амплітуди, які приводили то до затоплювання її мілководними морями, то до утворення суші, непомітно піднесеної над водою.

Південно-західна частина області входить в межі Складчастої зони Карпат, яка утворилась на місці величезної Альпійської геосинкліналі, з якої виникли в кінці третинного періоду всі молоді гори Європи – Альпи, Карпати, балкони та ін. На протязі мезозою і третинного періоду тут проходило нагромадження морських осадочних товщ, які в результатів горотворних процесів сильно зім’яті в складки. Карпати – типова складчаста гірська країна, неоднорідна в тектонічному відношенні. На Івано-Франківщині вони (за О.С. В’яловим) підрозділяються на ряд тектонічних зон: Скибову, Кросненську, Могурську і Мармароську.

Простір між Карпатами і південно-західним краєм Руської платформи, зайнятий тектонічною зоною – Пере карпатським передгірним прогином, має проміжний характер. З одного боку, він несе на собі риси геосинклінальної структури.

Породи, що складають територію області, за віком належать до різноманітних геологічних епох – від силуру до сучасних.

Третинні відклади на території області поширені у всіх трьох текстонічних зонах – Карпатах, Прикарпатті і південній окраїні Руської платформи. Вони представлені майже всіма ярусами палеогену і неогену. В Карпатах третинні відклади являють собою переважно осадочні породи палеогенового флішу, а районах Прикарпаття і Придністров’я – осадочні товщі міоцену.

Міоценові відклади на території області поширені переважно в межах Прикарпаття і Придністров’я (південно-західна окраїна Подільської височини). Вони представлені головним чином крихкими, здебільшого горизонтально залягаючи ми породами: пісками, глинами, вапняками і т.п. Однак між шарами міоцену Прикарпаття і Придністров’я є істотні відміни. Так, на Прикарпатті переважають товщі порід фмілу від нижнього міоцену до нижнього сармату, які складаються з уламкового матеріалу: пісків, гравію, конгломерату, глин і т.п.

Породи середнього міоцену утворюють численні виходи на денну повінню. Нижні шари складені з глинясто-піщаних соленосних порід, товщі яких містять в собі поклади калійних солей.

Шари попередніх геологічних періодів на основній частині області (особливо рівнинах) покриті товщею четвертинних осадків, головним чином континентального походження, - алювіальними і демовіальними відкладами, лесовидними суглинками і лесом.

В межах Прикарпаття в складі четвертинних відкладів виділяються чотири горизонти, представлені алювіальними накопиченнями різноманітного за розміром уламкового матеріалу галькою, гравієм, пісками, а також глинами і суглинками.

Інші цікаві матеріали

Особливості розвитку продуктивних сил Болгарії
Україна є постсоціалістичною державою для якої характерні ряд специфічних особливостей розвитку відмінних від інших країн світу. Тому узагальнення досвіду розвитку господарства інших постсоціалістичних країн є важливим ...

Демографічна ситуація в Україні та її регіональні особливості
Демографічна ситуація - це прояв особливостей відтворення населення по основних його процесах в конкретному часі і місці (регіоні, країні). У сучасній Україні демографічна ситуація відрізняється великою гостротою і напр ...

Регіональна економіка сільського господарства України
Україна – самостійна суверенна держава українського народу. Вона є однією із найбільших країн Європи, її площа 603,7 тис. км2., що становить 0,4 % площі земної суші. Земельні ресурси виступають територіальною базою розм ...