Законодавче та нормативне забезпечення ринку земель

Такий "чорний" ринок землі особливо активізувався на початку 90-х років, коли різко збільшилася видача землі громадянам з правом наступної приватизації ділянок для ведення особистого підсобного господарства, під забудову, городи, сади, дачі, гаражі.

Характерними рисами операцій громадян з купівлі-продажу земельних ділянок для особистого користування є:

- одержання цих ділянок у користування чи власність з метою безоплатної приватизації та наступного продажу;

- укладання цивільно-правових угод на продаж тільки будівель і споруд без оформлення продажу земельних ділянок;

- відсутність об'єктивної ринкової оцінки земельних ділянок та достовірних даних про неї;

- продаж ділянок на підставі прямих цивільно-правових угод між продавцями і покупцями;

- відсутність диференційованого підходу в організації ринків землі -первинного (після безоплатної приватизації) та вторинного (після купівлі чи приватизації за гроші);

- відсутність механізмів, форм та способів організованого і прозорого продажу земельних ділянок на зразок біржових торгів, відкритих та закритих аукціонів та конкурсів;

- заниження вартості цивільно-правових угод з продажу земельних ділянок і відповідно - сум державного мита та інших фіксованих платежів;

- відсутність ефективних механізмів оподаткування операцій з продажу земельних ділянок на первинному і вторинному ринках та забезпечення оптимальних надходжень до бюджетів усіх рівнів.

Таким чином, ринок земельних ділянок для особистого використання громадянами був і залишається одним з найбільш тінізованих, від чого багато втрачає держава. Значною мірою це зумовлено тим, що немає належного нормативно-правового та інституційного забезпечення продажу земельних ділянок після їх безоплатної приватизації.

Формування ринку землі для підприємницької діяльності розпочалось ще в 1993 р., з виходом спеціальних указів Президента України, які передбачали продаж на конкурентних засадах земельних ділянок і права їх оренди.

Розвиток ринку землі значно прискорився після видання Указу Президента України "Про заходи щодо розвитку та регулювання ринку земель населених пунктів, інших земель несільськогосподарського призначення" (лютий, 2000р.), яким передбачалася приватизація майнових комплексів підприємств разом із земельними ділянками та включення надходжень від продажу земельних ділянок у доходи бюджетів. Завдяки цьому у 2001р. продано майже половину всіх земельних ділянок від усіх реалізованих з початку функціонування ринку землі. Однак продаж права оренди земельних ділянок дещо уповільнився.

Успішне формування і дальший розвиток ринку землі передбачають вирішення ряду пріоритетних довгострокових і поточних завдань.

До основних довгострокових завдань, які належить здійснити Уряду та органам виконавчої влади на місцях і місцевого самоврядування, належать:

- остаточне завершення створення ринкових передумов для залучення землі до економічного обігу;

- підвищення ліквідності ринку земель населених пунктів; організація прозорого ринку землі з запровадженням конкурентності її продажу для підприємницької діяльності, забезпечення повноти надходження податків і зборів;

Інші цікаві матеріали

Австралія – держава і континет
Австралійський Союз (англ. Commonwealth of Australia), Австралія (англ. Australia, від лат. austr ā lis"південний") - держава в Південній півкулі, розташована на материку Австралія, острові Тасманія та к ...

Порівняльна економіко-географічна характеристика Північно-Західного та Північно-Східного економічних районів
Територія України за всі роки свого існування зазнавала великих територіальних змін. Сучасна державна територія остаточно сформувалась у першій половині 50-х років нинішнього століття. Територія і населення району має с ...

Геоекоінформаційна система екологічного моніторингу та кодування екологічної інформації
Застосування нових інформаційних технологій для складання, аналізу і інтерпретації тематичних карт стало повсякденною необхідністю. Довгий час розвиток технології тематичної картографії і прогнозування природних і техно ...