Законодавче та нормативне забезпечення ринку земель

- розроблення та розповсюдження інформаційних матеріалів для інвесторів про придатні до продажу земельні ділянки, їх розташування, характеристику, напрями можливого використання і початкову ціну;

- періодичну публікацію відомостей про попит і пропозиції на земельному ринку, створення для цього в разі потреби спеціального друкованого органу;

- запровадження незалежної системи оцінювання земельних ділянок та прав на них, у т. ч. разом з вартістю об'єктів нерухомості;

- організацію підготовки спеціалістів з експертного оцінювання земельних ділянок та обслуговування ринку землі;

- випуск державних та муніципальних земельних цінних паперів,

забезпечених земельними ділянками або правом їх оренди чи застави;

- залучення інвестицій та кредитів під гарантії земельних цінних паперів;

- прискорення розвитку іпотечного ринку з використанням земельних цінних паперів;

- поступове переведення земельних активів населених пунктів з натуральних форм у фондові інструменти.

Ринок землі має регулюватися переважно засобами економічного впливу на суб'єкти земельних правовідносин. До основних із цих засобів належать:

- установлення плати за несвоєчасне освоєння земельних ділянок залежно від терміну володіння або користування ними;

- оподаткування прибутку від операцій з продажу земельних ділянок або прав на їх оренду відповідно до терміну володіння або користування;

- обкладення податком на додану вартість операцій з продажу земельних ділянок та права на їх оренду;

- оптимізація митних зборів з операцій купівлі-продажу земельних ділянок;

- запровадження статистичної звітності про купівлю-продаж земельних ділянок, рівень цін, вартість цивільно-правових угод і сплачені податки та збори;

- тимчасове звільнення від плати за земельні ділянки, на яких здійснено або здійснюються за рахунок інвестора роботи з поліпшення якості та охорони раніше порушених або забруднених площ;

- пільгове кредитування (повне або часткове відшкодування процентів за кредити) власників або орендарів земельних ділянок, які здійснюють такі роботи;

- надання цільових бюджетних субсидій на зазначені цілі.

Органи виконавчої влади та місцевого самоврядування повинні забезпечити в межах своїх повноважень для регулювання ринку землі:

- вироблення регіональних та місцевих правил забудови, дотримання нормативних строків узгодження проектної документації та цільового використання земельних ділянок;

- створення в містах спеціальних підрозділів з питань менеджменту та маркетингу на ринку землі, оцінки та продажу земельних ділянок;

- поліпшення нормативно-методичної бази зонування територій населених пунктів для забезпечення більшої доступності приватизації (продажу) земельних ділянок, передачі їх в оренду, відновлення порушених і забруднених земель.

Формування правового поля ринку землі започатковане Постановою Верховної Ради від 18 грудня 1990 р. коли всі землі України були оголошені об'єктом земельної реформи.

Правовою першоосновою запровадження ринку землі стало визнання в Законі "Про форми власності на землю" від 30 січня 1992 р. приватної власності на землю та закріплення цього права в Земельному кодексі, ухваленому 13 березня 1992 року.

Інші цікаві матеріали

Глобальні проблеми сучасності
Філософія забезпечує культурі самопізнання, а людському життю — смислові орієнтири. Справедливо вважається, що істинна філософія є духовним орієнтиром епохи, живою душею культури. Звичайно, соціальні джерела і соціальне ...

Фізична географія Антарктиди та Антарктики
Актуальність теми. Антарктида - самий холодний з усіх материків. По території Антарктида займає далеко не останнє місце серед інших частин світу. Площа її - близько 1400 млн. км2 - це майже в два рази більше площі Ав ...

Місце та значення металургійного комплексу в економіці країни
Обрана тема є актуальною і важливою складовою економічної діяльності будь якої держави світу, звісно Україна не є виключенням. Продукція металургійного комплексу є основою індустріалізації національної економічної систем ...