Льодовики найбільших гірських систем Азії

1 Гімалаї

Гімалаї нараховують близько 15 000 льодовиків, чия загальна площа становить 33 тис. км², а об'єм снігу в них - близько 6,6 тис. км³. Льодовики розташовані головним чином навколо найбільш великих гірських масивів і найвищих вершин. Тут, зокрема, знаходиться льодовик Сіачен, який є другим у світі за довжиною серед льодовиків, що не знаходяться за полярним колом. Також великими льодовиками є Ґанготрі (30 км), Біафо, Балторо, Зему, Кхумбу, а також Ронгбук, розташований на північному схилі гори Джомолунгма. Крижані ущелини, льодопади і зони ущелин в льодовиках постійно змінюються. Великі поля зернистого снігу (фірни) зустрічаються рідко, оскільки їх утворенню перешкоджають прямовисні схили. В останні роки вчені спостерігають суттєве збільшення темпів відступу льодовиків в регіоні внаслідок глобальної зміни клімату. Хоча ефект від цього не буде відомим ще протягом багатьох років, потенційно це може означати катастрофу для сотень мільйонів людей, які покладаються на льодовики, що живлять річки на півночі Індії під час посушливих сезонів [6, 94].

Льодовик Зему - найбільший льодовик Східних Гімалаїв, розташований на східному схилі хребта Сінґаліла, північно-східніше Канченджанґи, в індійському штаті Сіккім. Довжина льодовика - 25 км, площа - 116,8 км².

Льодовик починається безпосередньо на східному схилі масиву Канченджанґа на висоті понад 5000 м і рухається на північний схід, приймаючи зліва притоку - льодовик Трінс. Через кілька кілометрів він повертає на схід, приймаючи ще одну велику ліву притоку, Тент-Пік, що починається біля однойменної вершини хребта Сінґаліла. Прийнявши праву притоку Сініолчу, льодовик Зему закінчується на відстані приблизно 15 км на схід від хребта Сінґаліла. З-під нього витікає річка Зему, перша крупна права притока річки Тіста, основної водній артерії Сіккіму. На півдні перевалом Зему (5861 м) льодовик відокремлений від льодовика Тонґшіонґ, що має стік в басейн річки Талунґ, іншої крупної правої притоки Тісти.

Верхів'я льодовика Зему розташовані на території національного парку Канченджанґа (рис. 2.1.). Сам льодовик є популярним місцем багатоденних туристичних походів.

У 1937 році в районі перевалу Зему майбутній керівник британської експедиції з підкорення Евересту Генрі Сесіл Джон Хант, спостерігав схожі на людські сліди. Один з носильників експедиції повідомив його, що сліди належали єті.

Як і майже всі льодовики світу, льодовик Зему тане, і його довжина з кожним роком скорочується. У січні 2008 року з'явилися повідомлення про збільшення темпів танення, що викликало стурбованість уряду штату, оскільки льодовик є важливим джерелом прісної води. Крім того, останніми роками збільшилася сила сезонних повеней. Так, в грудні 2007 року повенями було знесено два мости. Була утворена урядова комісія, якою доручено представити висновки до кінця 2013 року.

Каракорум має майже шістдесят піків вищих, за 7000 м, зокрема K2, друга за висотою вершина світу (8611 м.) Більшість цих піків розташовано у Пакистані. Пасмо має найбільше льодовиків серед розташованих за межами полярних регіонів. Льодовик Сіачен довжиною 70 км і Льодовик Біафо довжиною 63 км посідають друге та третє місце у світі за межами полярних регіонів Льодовики Балторо і Батура в Каракорумі мають довжину 57 км., стільки ж, як і - Брюгген або Льодовик Pio XI у південному Чилі [16, 69].

Сіачен або Сіячен

(рис. 2.2)

- найбільший льодовик Каракоруму. Територія льодовика контролюється Індією.

Льодовик Сіачен лежить в межах східного Каракоруму в Гімалаях, розташований на північний-схід від точки NJ9842, де закінчується лінія контролю між Індією і Пакистаном. Довжиною біля 70 км, це найдовший льодовик в Каракорумі і другий за довжиною в неполярних районах світу. Льодовик Сіачен завдовжки 70 км, а в Таджикистані льодовик Федченка має 77 км. Другим за довжиною в горах Каракоруму є льодовик Біафо (біля 63 км). Сіачен простягається з висоти 5753 м над рівнем моря на його верхівці поблизу перевалу Індіра на кордоні з Китаєм до 3620 м на його кінці.

Льодовик розміщений у витоках річки Шайок (басейн Інду). Джерело річки Нубра (права притока річки Шайок). Льодовик дендритовий (деревовидного типу, з численними притоками). У період між 1848 (рік відкриття льодовика) і 1909 наступав; повторний наступ - в 1950-х.

Льодовик Сіачен знаходиться безпосередньо на південь від великого вододілу, який відокремлює Євразійську плиту від Індійського субконтиненту в широко заледенілій частині Каракоруму, яку іноді називають «Третім полюсом». Середні зимові снігопади становлять 10,5 м, а температура може опуститися до -50 С. Включаючи всі притоки, система льодовика Сіачен охоплює близько 700 км².

Інші цікаві матеріали

Місто та його структура
В процесі урбанізації рельєф освоюваної території піддається перетворенням відповідно до потреб певного етапу розвитку міста. Основною тенденцією в зміні міського рельєфу можна вважати його вирівнювання, зв'язана з план ...

Розміщення продуктивних сил Кіровоградської області
Розміщення продуктивних сил - динамічний стан, що характеризує розподіл продуктивних сил за територією відповідно до природних, економічних, соціальних умов і факторів, який визначається особливостями територіального п ...

Планування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт
Актуальним питання в даному курсовому проекті є планування і організація робіт виконання комплексу топографо - геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1 : 50000 для ведення кадастру на території Житомирськ ...