Льодовики найбільших гірських систем Азії

З вулканічної вершини гори Короля Оскара (6500 м) льодовики спускаються до 5200-5300 м. Снігова лінія знаходиться на висоті 5350 м. На всіх названих масивах є долинні льодовики, але переважають льодовикові шапки, висячі і карові льодовики. Льодовики є у горах Амне-Мачин (6100 м), серед стосів Баян-Хара (5500-6000 м) і численних високих гірських вершин, розсіяних по всій величезній території Куньлуня. Внутрішній Тибет спонукає південь від Куньлуня. Він є хвилястим плато з розсіяними у ньому численними озерами. Висота плато 4500-5000 м, окремі хребти і вершини піднімаються над поверхнею до 6000-7000 м, але льодовики є лише з декого з тих, оскільки клімат Внутрішнього Тибету відрізняється винятковою континентальністю і сухістю. Снігова лінія лежить тут не висоті 6000-6200 м, а місцями до 6400 м це найвищий рівень снігової лінії Землі. Тому, попри величезну площу і кількість велику висоту гір, зледеніння Внутрішнього Тибету невеличке і, за підрахунками китайських дослідників, 3190 км2. Переважають льодовики гірських вершин, висячі і карові льодовики невеликих розмірів. З південного заходу, півдня, південного сходу та Сходу Внутрішній Тібет оперезаний високими гірськими хребтами: Гандисишанем, Ньєнчен-Тангла, Хенгдуаньшанем, Тангла. Їх висоти до 7000-7350 м. Ці хребти отримують більш стрімкі опади, снігова лінія ними лежить менш високо, як у Внутрішньому Тибеті. На хр. Гандисишань, що у західній частині гірської системи, клімат сухий, й тут снігова лінія проходить дуже високо (5800-6000 м). Льодовики лежать головним чином на північному боці гір, переважають висячі і карові льодовики. На хр. Тангла, їх витоки річок Янцзи і Меконга, клімат менш континентальний, ніж у Внутрішньому Тибеті, опадів випадає більше, оскільки сюди доходить Східноазіатський літній мусон, який приносить саме вологу з моря. Льодовики Куньлуня, Внутрішнього Тибету, хребтів Тангла і Гандисишань про особливості льодоутворення, інтенсивності акумуляції-абляції і швидкостям руху льоду в льодовиках ставляться до холодних льодовиків континентального типу. Їх режим характеризується такими показниками: акумуляція у сфері харчування 30-100 г./см3 на рік; річна температура повітря лише на рівні кордону харчування від -6 до -15о; температура льоду під аркушами активного шару -4-8о; переважний тип льодоутворення фірново-льодовий; інтенсивність абляції невисока і на рік тане шар льоду завтовшки від 0. 6 до 1. 0 м. Навіть під час кінці льодовикових язиків танення льоду рідко перевищує 33. 5 метрів за рік. Основне тепло, яка йде на танення льодовиків, дає сонячна радіація (від 75 до 90%).

Значна частина радіаційного тепла витрачається на випаровування. Різко переважає поверховий стік талих вод. Швидкості руху льоду невеликі до 20 м/рік у дрібних льодовиків і від 40 до 100 м/рік у льодовиків середніх і великих. Відповідно й ерозійна діяльність цих льодовиків незначна. Хр. Ньэнчен-Тангла протягається на південному сході Тібетського нагір'я, куди проникають тихоокеанський і індійський мусони, які дають стрімкі опади. Снігова лінія спускається тут аж до малих висот в межах Тибетського нагір'я. На хр. Ньэнчен-Тангла поруч із звичайними для Тибету морфологічними типами льодовиків багато льодовиків долинного типу з низько опускаючими льодовиковими язиками, які місцями вторгаються до зони субтропічних лісів. Більше десятка льодовиків перевищують завдовжки 10 км. Найбільший з них, льодовик Качин, має довжину 35 км і його площа 172 км2. Запаси води в льодовиках хр. Ньэнчен-Тангла близько 540 км3. Повний облік льодовиків проведено лише в західній частині хребта (в заходу від меридіана міста Лхаса), де налічується 2752 льодовика загальною площею 4880 км2. У тому числі за кількістю переважають висячі льодовики (69%), але займають вони всього 14% загальної площі. Карові льодовики становлять 29% від загальної кількості і 32,5% загальної площі. Долинні льодовики, хоча їх небагато (12% від загальної кількості), займають 53,5% загальній площі зледеніння. З сходу Тибетське нагір'я обрамлює група гірських хребтів межиріч Меконга, Янцзи і Ялунцзяна Хенгдуаньшань. Гори тут глибоко розчленовані, клімат муссонний, вологий. Снігова лінія проходить на висотах від 4600 до 5500 м. Кінці льодовиків спускаються до 3000 метрів і нижче. Великим осередком зледеніння є гірський масив Гунгашань (7590 м), на головній вершині якого зароджується шість долинних льодовиків загальною площею близько 90 відсотків км2. Найбільший льодовик Хелукоу розташований на схід від більш вологого боку масиву. Його довжина близько 16 км, ширина від 500 до 1000 м. На захід стікають льодовики Великий і Малий Гомба. Перший спускається двома крутими льодопадами з 6300 до 4100 м. Добре розвинені бічні і кінцеві морени. Льодовики хребтів Ньєнчен-Тангла і Хенгдуаньшань на відміну льодовиків від інших районів Тибетського нагір'я відносяться до теплих льодовиків морського типу. Прикладом може бути льодовик Аза на хр. Ньєнчен-Тангла. У цьому льодовику біля фірнової лінії випадає близько 2500 мм опадів, середня річна температура повітря в таких межах -4о (ряд льодовиків має температуру лише на рівні фірнової лінії ще вищу). Перетворення снігу у кригу іде за рахунок типу теплої інфільтрації, температура фірну та криги під аркушами активного шару льодовика перебуває у точці плавлення льоду під тиском до ложа льодовика.

Інші цікаві матеріали

Вугільна промисловість Украни. Основні проблеми та перспективи розвитку
Вибір основного напрямку розвитку економіки будь-якої країни залежить насамперед від наявності й характеру власної мінерально-сировинної бази. Єдиним енергоносієм, якого в Україні потенційно достатньо для повного забезп ...

Місто та його структура
В процесі урбанізації рельєф освоюваної території піддається перетворенням відповідно до потреб певного етапу розвитку міста. Основною тенденцією в зміні міського рельєфу можна вважати його вирівнювання, зв'язана з план ...

Грошова оцінка земель населених пунктів (на прикладі с. П’ядики,
Земля – основа національного багатства, яка має по чисельності власників масовий, всенародний характер. Також вона є унікальним товаром стосовно вартості якого завжди існує суперечність: між власником землі та органами ...