Географічні засади формування і розвитку регіональних природоохоронних систем

Роботу виконано на кафедрі геоекології та методики викладання екологічних дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Міністерства освіти і науки України.

Науковий консультант: доктор географічних наук, професор

Ковальчук Іван Платонович,

Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри геодезії та картографії.

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор, член-кореспондент АПН України

Шищенко Петро Григорович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри географії України; доктор географічних наук, професор

Денисик Григорій Іванович,

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, завідувач кафедри фізичної географії; доктор географічних наук, професор

Ющенко Юрій Сергійович,

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри гідроекології, водопостачання та водовідведення.

Захист відбудеться „12” лютого 2010 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 35.051.08 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Січових стрільців, 19, ауд.205.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розісланий „11” січня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат географічних наук, доцент О.Г.Телегуз

Актуальність дослідження

. В період глобальної еколого-соціально-економічної кризи істотно загострилися взаємовідносини людини і природи, які проявились в ускладненні екологічної ситуації, зростанні кількості екологічних катастроф, ескалації соціальної напруженості, деградації ландшафтних систем та їхніх компонентів. Навколишнє природне середовище втрачає свій екологічний та ресурсний потенціал, що негативно відображається на здоров’ї людей, біотичному і ландшафтному різноманітті, відтворювальній здатності біотичних компонентів. Ця обставина змушує людство шукати шляхи гармонізації стосунків з природою.

Непересічне значення для налагодження нових відповідальних і виважених взаємин людини з природою має Міжнародна стратегія сталого розвитку. Проголошені нею принципи екорозвитку розглядають як прогресивну альтернативу наявній практиці природокористування. Прикладні результати докорінної зміни стратегічних підходів до збалансованого використання природних ресурсів демонструє Європа, реалізовуючи Всеєвропейську стратегію збереження ландшафтного і біотичного різноманіття.

Україна долучилась до виконання цієї програми і відносно успішно зреалізувала її перший етап. Сформовані організаційно-правові засади розбудови національної екомережі, розроблені методологічні засади її проектування свідчать про наміри створення цілісної багатофункціональної природоохоронної системи, яка слугуватиме засобом ощадливого природокористування в Україні. Серед основних наукових завдань формування екомережі - розроблення і реалізація на єдиній методологічній основі підходів до визначення як загальнонаціональних, так і регіональних та локальних її складових.

Географічні аспекти гармонізації відносин суспільства і природи, конструктивні засади раціонального природокористування закладені у працях І.П. Герасимова, В.А. Анучина, М.Ф. Реймерса, Л.Г. Руденка, В.М. Котлякова, В.С. Преображенського, П.Г. Шищенка, М.Я. Лемешева, А.Г. Ісаченка, О.І. Шаблія, І.О. Горленко, К.М. Дьяконова, І.П. Ковальчука, Г.І. Денисика, В.П. Руденка, В.М. Петліна, І.Г. Черваньова, С.А. Генсірука, К.А. Позаченюк, В.О. Бокова, В.А. Барановського та інших. Вагомий вклад у розробку теоретичних і прикладних завдань розбудови національної екомережі на етапі сталого розвитку внесли О.М. Маринич, Ю.Р. Шеляг-Сосонко, М.А. Голубець, С.М. Стойко, Т.Л. Андрієнко, М.Д. Гродзинський, В.М. Пащенко, С.Ю. Попович, В.О. Шевченко, Я.І. Мовчан, Ю.М. Фаріон, В.Т. Гриневецький та інші. Розробці теоретичних і прикладних аспектів розбудови регіональних складових національної екомережі присвячені праці Я.С. Кравчука, С.І. Кукурудзи, О.О. Кагала, В.П. Коржика, В.П. Брусака, Ю.В. Зінька, М.М. Приходька, П.Л. Царика, В.П. Воровки, О.М. Деркача, А.В. Горбенко та інших. На цих ідеях базувалося і наше дослідження.

Екомережа Поділля повинна стати центральною складовою екомережі правобережної частини України, оскільки знаходиться на перетині основних шляхів міграції біоти субмеридіонального і субширотного напрямків. Вона перебуває на стадії проектування. Тому обґрунтування її системних властивостей сприятиме формуванню цілісної поліфункціональної природоохоронної системи, яка забезпечуватиме не лише збереження біотичного і ландшафтного різноманіття краю, а й оптимальне використання його природно-ресурсного потенціалу, збереження і відтворення життєвого середовища людини. Для досягнення цієї мети в основу створення екомережі покладений комплексний конструктивно-географічний підхід. Вибір теми дослідження зумовлений необхідністю розробки конструктивно-географічних засад формування і розвитку природоохоронних систем Поділля на основі новітньої методології сталого розвитку природи і суспільства.

Інші цікаві матеріали

Аналітичний огляд існуючих і перспективних систем навігації наземних рухомих обєктів
Обмірковуються підходи в оснащенні наземних рухомих об'єктів (НРО) сучасними системами навігації (СН). Обговорюються вимоги до перспективних СН та її склад. Зроблено висновки, що перспективна СН є зкомплексована СН із ...

Нафтова промисловість України
Нафтова газова промисловість є складовою частиною паливно-енергетичного комплексу України. Нафта є не тільки цінним паливом, але й сировиною для різних галузей промисловості. Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) - це ...

Моя мала батьківщина м. Миколаїв
В даній роботі я досліджував природні умови, географічні особливості, кліматичні характеристики моєї малої батьківщини - міста Миколаєва. Впродовж свого існування Миколаїв завоював міцний авторитет як важливий ділови ...