Географічні засади формування і розвитку регіональних природоохоронних систем

Складне поєднання різнорангових елементів мережі формує просторові поліфункціональні системи збереження біотичного та ландшафтного різноманіття. В межах цих систем виокремлено кілька типів екомережоформуючих вузлів: національного рівня - 5, регіонального рівня - 11; локального рівня - 25.

6. Прикладними результатами виконаної роботи є: створені нами системи комп’ютерно-картографічних моделей екомережі Поділля та її складових; алгоритми багатофакторного аналізу ПЗО та проектування природоохоронних систем Подільського регіону, в яких обґрунтовано просторові межі 41 ключової території, що репрезентуватимуть біотичне і ландшафтне різноманіття 33 ландшафтних районів, ареали сполучних територій та їх буферних зон. 24 ключові території представляють ландшафти зони широколистяних лісів;15 - ландшафти лісостепової зони і 2 ключові території приурочені до зони мішаних лісів.

7. Запропоновані моделі оптимізації мережі заповідних територій базувались на засадах ландшафтно-екологічної організації території, врахуванні ступеня потенційного збереження ландшафтного і біотичного різноманіття, екосередовищної, екоресурсної, екомережоутворювальної ролі заповідних територій, їх функцій як регіональних гено- і ценофондів. Створена комп’ютерно-картографічна модель оптимізації функціонально-територіальної структури заповідної мережі Поділля, яка передбачає формування нових, розширення і реорганізацію діючих 82 територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Вона сприятиме формуванню повноцінних природних ядер у кожному з ландшафтних районів, покращанню функціонально-територіальної структури заповідної мережі, росту частки біоцентрів, які мають природоохоронний статус, зростанню частки заповідних територій як у природних, так і в адміністративних районах. Серед них: п’ять національних природних парків, природний заповідник, 23 регіональні ландшафтні парки, 43 заказники. Природоохоронний каркас досліджуваної території за умови реалізації цих пропозицій набуватиме рис структурованості, завершеності, стійкості.

. В основу розроблених оптимізаційних моделей структури землекористування покладено принцип паритетного розвитку господарства і збереження ПРП. Він передбачає, що використання земельних та інших природних ресурсів і розвиток господарської діяльності на досліджуваній території не повинні погіршувати якості природного середовища і стану геосистем. Враховуючи надмірно високу й екологічно небезпечну розораність земель Поділля (62,8%), її рекомендовано скоротити в середньому на 17,3%. Зменшення частки орних земель відбуватиметься за рахунок вилучення з орного клину сильноеродованих та малопродуктивних земель. Водночас, частина цих земель з крутизною схилів більше 70 рекомендується під заліснення, що сприятиме зростанню лісистості території в середньому до 23,5%. Інша частина вилучених орних земель з крутизною схилів менше 70 підлягатиме залуженню, що дасть можливість збільшити частку пасовищ і сіножатей на Поділлі до 19,1%. Проведення таких оптимізаційних заходів сприятиме зростанню частки природних екологічно стійких угідь з 31,0% до 48,0%, що відповідає зазначеним орієнтирам еколого-економічної природно-ресурсної моделі розвитку України.

9. Проведена оцінка ступеня екологічності фактичної і проектованої структур землекористування з позиції їх наближеності до оптимальної (нормативної) структури шляхом співставлення розрахованих регіональних індексів антропогенної перетвореності продемонструвала достатньо високий рівень екологічності проектованих варіантів зміни структури землекористування регіону. Зниження значення індексу антропогенної перетвореності ландшафтних систем на 71 пункт (з 493,4 до 422,4) за рахунок оптимізації структури сільськогосподарського землекористування і перерозподілу частини орних земель між залісненням і залуженням, а також за рахунок створення нових заповідних територій свідчить про ефективність запропонованих природоохоронних заходів, спрямованих на зменшення екологічного ризику ландшафтних систем.

Інші цікаві матеріали

Розміщення продуктивних сил Івано–Франківської області
Дослідженню розвитку промислових комплексів та проблеми територіальної організації промислового виробництва України присвячено чимало науково-дослідних і практичних робіт. Дана курсова робота висвітлює тему, яка на сь ...

Адміністративно-територіальна реформа в Україні
Адміністративно-територіальний поділ (АТП) - найбільш виразно помітна, юридично закріплена форма регіоналізації суспільства. Він являє собою поділ території держави на адміністративно керовані частини (адміністративно-т ...

Нафтова промисловість України
Нафтова газова промисловість є складовою частиною паливно-енергетичного комплексу України. Нафта є не тільки цінним паливом, але й сировиною для різних галузей промисловості. Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) - це ...