Географічні засади формування і розвитку регіональних природоохоронних систем
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження безпосередньо пов’язане з Загальнодержавною програмою формування і розвитку національної екомережі України на період 2000-2015 років, а також програмами формування і розвитку регіональних екологічних мереж Тернопільської, Хмельницької та Вінницької областей на 2002-2015 роки. Автор брав безпосередню участь у розробці держбюджетних тем Інституту екології Карпат НАН України (№ д/р 0105U008359 „Розробка регіональної схеми екомережі Тернопільської області” (2005 р.), № д/р 0106U009428 „Розробка регіональної схеми екомережі Тернопільської області на підставі матеріалів інвентаризації природних комплексів територій та об’єктів ПЗФ” (2006 р.), а також виконував дослідження за тематикою науково-дослідної лабораторії моделювання еколого-географічних систем Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка „Еколого-географічні та геоекологічні дослідження природоохоронних систем Подільського регіону”.
Мета і завдання дослідження.
Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретико-методологічних і методичних підходів до досліджень регіональних природоохоронних систем та обґрунтування конструктивно-географічних засад їх формування і розвитку на теренах Поділля.
Досягнення зазначеної мети передбачало реалізацію наступних завдань:
- поглиблення теоретико-методологічних засад конструктивно-географічних досліджень природоохоронних систем;
- ретроспективного аналізу формування і розвитку природоохоронної мережі Поділля;
конструктивно-географічного моделювання (створення картографічної моделі структури) екомережі та її геопросторових компонентних і функціональних елементів; проектування і створення моделей структурних елементів екомережі (ключових та сполучних територій); обґрунтування засад виокремлення елементів екомережі в натурі в межах Подільського регіону;
обґрунтування оптимальної моделі природоохоронної системи як засобу збереження біотичного і ландшафтного різноманіття та ландшафтно-екологічної оптимізації території;
оцінювання соціально-екологічної ролі і значення природоохоронної системи Подільського регіону для збереження природно-ресурсного потенціалу та відтворення природних умов життєвого середовища людини;
оцінювання ступеня оптимальності фактичної і проектованої структур землекористування методом порівняння регіональних індексів з нормативним регіональним індексом антропогенної перетвореності з метою вибору найкращих проектованих варіантів зміни структури землекористування.
Об’єктом дослідження є ландшафтні системи Поділля та їхні компоненти як складові природоохоронних мереж.
Предметом дослідження є методологічні, методичні та прикладні засади формування і розвитку основних структурних елементів перспективних природоохоронних систем, природні та антропогенні чинники, що впливають на стан і функціонування екомережі, результати екооптимізаційних рішень в галузі природокористування та охорони природи.
Методи дослідження. В дисертаційній роботі використано широкий спектр загальнонаукових (ретроспективний, статистичний, аналогій, системно-структурний, оцінювання, моделювання, прогнозування) та спеціальних (геоінформаційний, історико-географічний, еколого-географічного аналізу, типології, картографічний, аерокосмічний, районування) методів. Обробка, збереження і візуалізація аналітичної інформації проводилася за допомогою технологій ГІС, комп’ютерного моделювання з використанням програм Corel Draw, Google Earth тощо. Інформаційною базою дослідження були матеріали Державного комітету та обласних управлінь статистики, фондові матеріали Міністерства та обласних управлінь охорони навколишнього природного середовища, архівні джерела, нормативно-правові документи, а також дані експедиційних досліджень автора, проведених в період 1997-2009 років.
Наукова новизна
отриманих результатів
полягає у наступному:
визначено предметну сутність регіональної природоохоронної системи з позицій конструктивної географії, яка розглядається як цілісна геопросторова система біотичних та абіотичних компонентів, природних та антропогенізованих ландшафтних систем певної території, функціонально пов’язаних між собою;
доведено інтеграційну роль концепції екомереж на сучасному етапі збереження природи завдяки об’єднанню в єдине ціле концепцій і систем охорони природи і належність її як невід’ємної складової до стратегії сталого розвитку;
Інші цікаві матеріали
Методика дослідження
В процесі вирішення поставлених завдань нами застосовані такі методи:
моделювання, історичний, картографічний, літературний,
порівняльно-географічний, системний, статистичний методи.
Щоб бути обізнаним у розвитку соціальної і ...
Рослинний світ Волинського Полісся
Актуальність
теми. Важливість рослин у житті і розвитку суспільства помічена давно. Велика
частка населення Землі живе поблизу лісів, а то й у самих лісам. Вивчаючи
спосіб життя людей протягом історичного періоду і в на ...
Територіально-виробничі комплекси України
Із
середини 50-х років чітко намітилися регіональні проблеми, пов’язані з
великомасштабним залученням у господарський оборот великих джерел ресурсів з
метою створення нових баз нафтової, газової, електроенергетичної й і ...