Географічні засади формування і розвитку регіональних природоохоронних систем

поглиблено теоретико-методологічні засади конструктивно-географічних досліджень регіональних природоохоронних систем (створено відповідні моделі, алгоритми, підходи), які інтегрують дві змістовні складові: природничо-географічну (ландшафтознавчу) та гуманістично-географічну. Опрацювання ландшафтознавчих пріоритетів концепції екомережі було першочерговим завданням, оскільки ландшафтні системи є первинними складовими екомереж, а їх функціонування відбувається у географічному середовищі. Гуманістичність екомереж полягає в їх соціально-екологічній, суспільній ролі і значимості як екостабілізатора природного середовища життєдіяльності людей;

здійснено історико-географічний аналіз і виокремлено шість основних етапів розвитку заповідної справи за особливостями розбудови природозаповідної мережі Поділля, визначено їхні сутнісні характеристики;

створено моделі і проведено функціонально-просторовий аналіз наявної мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду Поділля, який показав низький рівень функціональної структурованості заповідної мережі, невисоку частку заповідних площ у структурі земельного фонду більшості адміністративних районів, відсутність у частини природних районів заповідних об’єктів, які гарантували б збереження ландшафтного різноманіття, невиправдано низьку кількість соціально орієнтованих заповідних категорій - природних національних та регіональних ландшафтних парків, невисоку природоохоронну ефективність загальнозоологічних заказників тощо;

вперше обґрунтовано необхідність і сутність глибокого ландшафтознавчого осмислення та вироблення цілісного системно-територіального бачення реальних шляхів, способів і методів вирішення вузлових „екомережних” і загальнотериторіальних природоохоронних проблем регіону;

запропоновано та апробовано дослідницькі технології виокремлення основних структурних елементів регіональних екомереж. Головним елементом ідеальної структури екомережі визначена реальна біоцентрично-мережева конфігурація ландшафту, яка є природною канвою майбутнього малюнку екомережі;

- вперше обґрунтовано і виокремлено (на основі базових критеріїв та розробки системи великомасштабних картографічних моделей) 41 ключову територію Поділля різного рангу з урахуванням їх зонально-регіональної репрезентативності, що є достатнім для створення функціонально цілісної природоохоронної системи;

окреслено основні типи системоутворювальних зв’язків екомережі, які забезпечуватимуть її функціональну цілісність (процеси міграції) та обґрунтовано приуроченість головних сполучних (з’єднувальних) територій до елементів гідромережі, горбогірних пасм, ареалів поширення лісової та іншої природної рослинності;

оцінено існуючу структуру землекористування, ступінь заповідності головних сполучних елементів екомережі Поділля (екокоридорів), визначено їх ранги і вперше розроблено моделі оптимізації землекористування у межах структурних елементів природоохоронних систем Поділля (на прикладі адміністративно-територіальних утворень різних рівнів);

- на основі аналізу біоцентрично-мережевої структури ландшафтів та запропонованих ключових природоохоронних територій окреслено просторові поліфункціональні системи збереження біотичного та ландшафтного різноманіття. В їх межах обґрунтовано три типи екомережо-формуючих вузлів - національного, регіонального і локального рівнів;

обґрунтовано систему заходів з оптимізації просторово-функціональної структури заповідної мережі, якими в межах Подільського регіону передбачається створення та реорганізація 82 заповідних об’єктів;

вперше розроблено моделі оптимальної ландшафтно-екологічної організації території, в основу яких покладено принцип рівноваги, паритетного екозбалансованого розвитку господарства, зменшення екологічного ризику ландшафтних систем та оцінено соціально-екологічне значення екомережі, її роль у покращанні еколого-географічної ситуації, досягненні просторового комфорту життєдіяльності населення, зростанні ступеня екологічності проектованих варіантів структури землекористування.

Практичне значення результатів дослідження.

Результати дисертаційного дослідження використані при розробленні проектів та схем регіональних екомереж, обґрунтуванні природоохоронних заходів у регіональних програмах оптимізації природокористування, формуванні переліку перспективних територій та об’єктів ПЗФ на 2000-2015 роки. Теоретико-методологічні підходи та результати досліджень враховані при створенні схем перспективних екомереж Тернопільської, Хмельницької та Вінницької областей.

Інші цікаві матеріали

Характеристика й особливості розвитку Київської області
Мета контрольної роботи полягає у розгляді здійснення подальших перетворень в усіх сферах суспільного життя, активізації економічного розвитку усіх галузей господарського комплексу області, збільшенні інвестиційної та і ...

Країни Північної Європи
Північна Європа становить приклад позитивної інтеграції економіки країн з різним рівнем ринковості і соціальної орієнтації. Як не дивно, повідомлень про господарство цих країн у нашій літературі вкрай мало. У підручника ...

Розміщення продуктивних сил Черкаської області
В даній курсовій роботі нам належить розкрити тему “Розміщення продуктивних сил Черкаської області”. Ця тема надзвичайно багатогранна вельми актуальна. Вона несе в собі великий пізнавальний заряд. Адже, вивчаючи і а ...