Заповідники України Асканійський державний заповідник, селище Асканія-Нова Чаплинського району

Всі дерева і кущі добре розвиваються в парку в умовах штуч­ного зрошення, яке тут застосовується з дня його заснування.

Парк, степ і зоопарк щороку відвідують тисячі учнів серед­ніх шкіл, студентів і туристів. Сюди приїздять відомі вітчизняні і зарубіжні вчені, проходять виробничу і переддипломну практику студенти багатьох вузів Радянського Союзу.

Канівський державний заповідникплощею 1035 га. Оголошений заповідником уперше в 1923 р., вдруге — у 1968 р. Знаходиться поблизу м. Канева Б Черкаській області і ме­жує безпосередньо з святинею українського народу — могилою Т. Г. Шевченка. Створений на база Канівською учбово-дослідного лісового господарства. Майже вся площа заповідника вкрита грабо­вим лісом з домішкою липи, клена, ясена, дуба та інших порід. Це — унікальна щодо зосередження важливих історичних і при­родних об'єктів місцевість УРСР. Тут знаходяться, зокрема, бага­то стародавніх пам'ятників матеріальної культури, яка відома в нашій і світовій літературі під назвою «Трипільської»—численні городища і могильники антів і полян, селища стародавніх землеробів, стоянки первісних мисливців кам'яного віку та ін. Всі ці селища і стоянки (їх зареєстровано тут понад 400) зосереджені в основному в урочищах Княжа гора, Велике і Мале скіфські городища, Мар'їна гора тощо. Такого рідкісного скупчення історичних пам'яток на порівняно невеликій площі немає більше піде в нашій республіці. Разом з тим вся територія надзвичайно цікава і щодо її геологічної будови (район так званих Канівських дислокацій), дослідження процесів геотектоніки, геоморфологічної структури, стратиграфії, палеонтології, геофізики, географії, гляціології та ін. Тут збереглося також чимало цікавих і цінних реліктів україн­ської флори. На базі заповідника студенти Київського універси­тету (біологи, географи, геологи) проходять учбову та виробничу практику кафедри ведуть наукові дослідження в галузі ботаніки, зоології, метеорології і археології. Підпорядкований Міністерству вищої і середньої спеціальної освіти УРСР.

Карпатський державний заповідник

. Загальна площа 12 й 2 га заснований на базі чотирьох лісництв: Говерлянського (3927 га) і Чорногорського (1911 га) Івано-Франківської області та Богданського (905 га), Говерлянського (1195 га) і Угольського (4734 га) Закарпатської області. Підпорядкований Міністерству лісової, целюлозно-паперової і деревообробної про­мисловості УРСР. Заповідник створено у 1968 р. Із метою збере­ження типових природних комплексів високогірного ландшафту Карпат та охороні й відновлення в них цінних, рідких і зникаючих видів рослин і тварин.

На території заповідника знаходяться найвищі в Карпатах вершини гір Говерли (2056 м), Петроса (2028 м), Попа Івана (2016 м) та ін. Всі ці гори входять до системи хребта Чорногора, який вва­жається одним з красивіших в радянських Карпатах. Саме тут добре виявлено субальпійську і навіть альпійську смуги рослин­ності. Перша представлена в основному заростями гірської с осіни (жерепа), що чергуються й барвистими гірськими луками (полони­нами), кам'яними розсипами та стрімкими потоками.

На полонинах і в альпійській смузі зростає чимало реліктових і ендемічних рослин, що являють великий науковий інтерес і ма­ють неабияке естетичне значення. Яскраві плями утворюють, зо­крема, різні види тирлича, зарості рододендрона східнокарпатського та ін. Цікаві також реліктові види первоцвіту, ендемічний аконіт чорногорський) ломикамінь карпатський, дзвоники карпат­ські, волошка карпатська та багато (більше ЗО) інших ендемів і реліктів. Нижче субальпійської смуги схили гір хребта Чорногори (вкриті в основному ялиновими лісами, до яких подекуди ніколи не торкалась сокира.

Ці високопродуктивні праліси являють великий науковий і господарський інтерес як еталони первісної природи Карпат. Не менше наукове значення мають такі релікти деревної флори, як сосна кедрова європейська і тис ягідний, що зрідка зу­стрічаються в цих місцях. Букові ліси, ростуть туг переважно на південних експозиціях у вигляді чистих бучин або з незначною домішкою явора, ялиці та. ял шви. Проте ці ліси займають на Чорногорі незначні площі.

Інші цікаві матеріали

Глобальні проблеми сучасності
Філософія забезпечує культурі самопізнання, а людському життю — смислові орієнтири. Справедливо вважається, що істинна філософія є духовним орієнтиром епохи, живою душею культури. Звичайно, соціальні джерела і соціальне ...

Земельний кадастр і аналіз використання земель Королівської сільської ради
У період реформування земельних відносин однією з найважливіших проблем є проблема економічного використання і відтворення природних ресурсів. Зміни економічного механізму господарювання, перехід до економіки ринкового ...

Демографічна ситуація в Донецькій області за період 1991-2010 рр.
Стан і розвиток суспільства визначається в значній мірі кількістю і складом його населення, його трудовим і, у тому числі, творчими можливостями. Демографія - це наука про закони відтворення населення в їх суспільно- ...