Охорона природи

Земля та її надра становлять основу добробуту людства.

Людина та навколишнє середовище через результати своєї виробничої діяльності, змінює його відповідно до своїх потреб. Спрямованими змінами середовища є розорювання цілинних і перелогових земель, різні меліоративні роботи, перерозподіл водних ресурсів, регулювання поверхневого стоку і гідрологічного режиму річок, насадження лісів з меліоративною сільськогосподарською або естетичною метою, створення різних захисних споруд проти повеней, ерезій. Цей перелік можна було б значно розширити. Та головне не просто перелічити їх, а встановити загальні закономірності, які можна було б використати для керування впливом на навколишнє середовище.

Кожен цілеспрямований вплив людини на довкілля зумовлює в ньому побічні зміни, тобто такі, що не передбачені головною метою впливу і часто знищують його позитивний ефект. При зрошенні посушливих земель здебільшого спостерігається підняття ґрунтових вод. При цьому відбуваються такі процеси: вода піднімаючись, розчиняє солі, що містяться в ґрунті і капілярним потоком виносить їх на поверхню. Внаслідок цього відбувається повторне засолення ґрунту. Звідси випливає, що під час цілеспрямованого впливу людини на навколишнє середовище людина повинна передбачати усі можливі його наслідки, щоб запобігти несприятливому ефекту. Враховуючи перелічені аспекти проблеми, слід відмітити такі особливості впливу людини на навколишнє середовище:

1. Людина впливає на природне середовище в процесі виробництва та використання природних ресурсів, що призводить до його істотних змін. Майбутнє існування людства можливе лише за умов загально планетарного контролю за станом навколишнього середовища на міжнародному рівні.

2. Різні компоненти навколишнього середовища змінюються кількісно та якісно під впливом виробництва і споживання відповідно до потреб людини.

3. За умов нераціонального використання може перетворити поновлювані природні ресурси на не поновлювані, як у регіональному, так і в загально планетарному масштабі.

Основним напрямком з охорони земель , екології енергоресурсів, впровадження нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, обліку земель на сучасному етапі розвитку земельних відносин є формування території новостворених сільськогосподарських підприємств з оновленням планово-картографічних матеріалів і на їх основі земельно-агротехнічного паспорта сільськогосподарських формувань.

Земельно-агротехнічний паспорт має стати основним правовим і технічним документом, який забезпечує раціональне використання і охорону земель. Він складається на основі проведення підготовчих робіт, які здійснюються з метою встановлення фактичної наявності земель у власності та користуванні, складу угідь, визначення достовірності наявності планово-картографічних матеріалів та інформації про стан ґрунтів, грошову оцінку сільськогосподарських угідь. Також проводиться аналіз земельно-кадастрових, планово-картографічних матеріалів.

Після систематизації та опрацювання вихідних даних проводиться розробка земельно-агротехнічного паспорта в якому вказуються земельні відносини про сільськогосподарське формування, відображається правовий режим використання земельних ділянок. Складається планово-картографічний матеріал, до якого входять всі елементи земельно-кадастрового плану. До земель агротехнічного паспорта додаються картограма агро виробничих груп грунтів, креслення агротехнічної характеристики грунтів, схема організації території не якій відображається організація території сільськогосподарських угідь, рекомендовані сівозміни, внутріпольова організація території, польові шляхи, полезахисні та інші лісонасадження, гідротехнічні споруди, ділянки залуження та консервація деградованих та малопродуктивних угідь.

Інші цікаві матеріали

Складання проекту відведення земельної ділянки для будівництва
Метою курсової роботи з основ земельного кадастру є закріплення отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні технічної документації землекористувачам різних форм власності з використанням кадастрових ...

Геодезія
Геодезична мережа — це сукупність пунктів на земній поверхні, закріплених спеціальними центрами, координати та висоти яких визначено геодезичними методами. Геодезичні мережі поділяються на: державні, спеціального ...

Експортний потенціал регіонів України
Активна зовнішньоекономічна діяльність виступає одним з основних факторів ринкової трансформації економіки, підвищення її ефективності і конкурентоспроможності. Розвиток експортного потенціалу, збільшення його обсяг ...