Охорона природи
Невід’ємним елементом захисту грунтів є впровадження агролісомеліоративних заходів.
Полезахисні лісові смуги та інші захисні лісові насадження являються основою надійного захисту земель від ерозії, зменшення поверхневого стоку води та сприяють накопиченню вологи в грунті.
Особливого захисту потребують землі водного фонду та водоохоронних зон.
Землі водного фонду являються землями з особливим режимом використання. Майже всі водні об’єкти не мають винесених в натуру прибережних захисних смуг, наявність яких вимагається водним Кодексом України, що порушує сприятливий режим водних об’єктів, призводить до їх засмічення та забруднення.
Досвід країн з розвинутою економікою показує, що для забезпечення ефективної діяльності механізму раціонального використання земель і їх охорони необхідно впровадити повний комплекс організаційно-економічних та правових механізмів управління агроформування і перш за все економічне стимулювання сільгоспвиробника.
Економічне стимулювання, раціональне використання та охорона земель – це система заходів, спрямованих на посилення зацікавленості власників і землекористувачів у тому числі орендарів, у збереженні та відтворенні родючості грунтів, захисті земель від негативних наслідків виробничої діяльності. Воно включає:
- науково-обгрунтовану протиерозійну організацію території новостворених сільськогосподарських формувань;
- розробку технічної документації по встановленню водоохоронних зон і прибережних захисних смуг і перенесення їх в натуру;
- розробка й освоєння робочих процесів створених лісом меліоративних насаджень, проти ерозійних гідротехнічних споруд;
- надання податкових і кредитних пільг громадянам та юридичним особам, які здійснюють за власні кошти, передбачені загальнодержавними та регіональними програмами використання та охорони земель;
- виділення коштів із загального або місцевих бюджетів для відновлення попереднього стану земель, порушених не з їхньої вини;
- звільнення від плати за земельну ділянку, що перебуває у стадії сільськогосподарського освоєння або поліпшення їхнього стану згідно з відповідними програмами;
- часткову компенсацію за рахунок коштів бюджету втрат прибутку пов’язаних з тимчасовою консервацією деградованих та малопродуктивних земель;
- звільнення від податків тієї частини прибутків аграрних товаровиробників, яку вони спрямовують на проведення заходів з охорони земель;
- уведення екологічного податку на прибуток тих аграрних товаровиробників, які застосовують еколого небезпечні технології, засоби і системи землеробства що погіршують екологічний стан, або виснажують грунти;
- встановлення для кожної ділянки, яка надається у власність або надається у користування для сільськогосподарського виробництва, умов еколого безпечного землекористування, зокрема оптимального рівня розораності, місця та способів розміщених ерозійно небезпечних культур, обмежень в засобах хімізації та обробітку грунту.
Поряд з цим необхідне прийняття ряду законодавчих та нормативних документів, які й активізували природоохоронні роботи. Це, насамперед, закон про охорону земель, про землеустрій, про консервацію земель, про порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, тощо.
Інші цікаві матеріали
Обєкти і заповідні території Полісся
Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збер ...
Русловий алювій Черемошу Вступ Черемош, права та найбільша притока (довжина 80 км, площа
Черемош, права та
найбільша притока (довжина 80 км, площа басейну 2650 км2) Пруту,
утворюється злиттям Чорного і Білого Черемошу в гірському селі Устеріки в
Покутсько-Буковинських Карпатах. Витоки Чорного Черемошу (89 к ...
Місто та його структура
В процесі урбанізації рельєф
освоюваної території піддається перетворенням відповідно до потреб певного
етапу розвитку міста. Основною тенденцією в зміні міського рельєфу можна
вважати його вирівнювання, зв'язана з план ...