Охорона праці

Вся людська діяльність спрямована на задоволення матеріальних та духовних потреб населення. Праця є невід’ємною частиною життя людини. Виходячи з цього охорона праці є важливим заходом в процесі самої трудової діяльності.

Охорона праці – це система юридичних і соціально-економічних, організаційних, технічних і лікувально-профілактичних заходів, що забезпечують відносну безпеку і збереження здоров’я людини працездатної, яка перебуває у процесі роботи.

Система охорони праці опирається на законодавчі акти нашої держави. Найважливішими є положення про охорону праці закріплені в Конституції України.

Зокрема, сказано, що держава забезпечує покращення умов праці зменшення і поступове витіснення тяжкої ручної праці на основі комплексної механізації і автоматизації виробничого процесу в усіх галузях народного господарства.

У Кодексі «Охорона праці» ретельно конкретизовано положення про охорону праці. На основі законодавчих актів вироблені єдині правила і норми охорони праці.

В сільському господарстві – це Правила безпеки при виробництві і після переробки продукції рослинництва, а також «Санітарні правила» по забезпеченості зберігання, транспортування і застосування пестицидів і гербіцидів у сільському господарстві.

Всі ці заходи спрямовані на збереження здоров’я людей, безпеку їх праці, зменшення нещасних випадків, виробничих травм. Тому всі керівники сільськогосподарських підприємств повинні знати і дотримуватись всіх вимог, щодо охорони і безпеки праці та виробництва.

Тишківське сільськогосподарське підприємство гарантує працівникам належні умови праці, забезпечує регламентований робочий тиждень, дні відпочинку і відпустки.

Члени спілки мають право на рівні з працівниками державних підприємств щодо страхування, пенсійного забезпечення, охорони материнства і дитинства, соціального захисту одиноких і пристарілих громадян.

За членами колективного господарства, колишніми працівниками реорганізованого господарства, зберігається стаж роботи і всі соціальні пільги.

Селянська спілка визначає форми і оплату праці.

Рівень оплати праці визначається трудовим внеском членів спілки і розміром однієї частини валового доходу, яка виділяється у фонд споживання. Розподіл визначеної частки валового доходу проводиться відповідно до вкладеної праці кожним працівником.

Максимальний розмір заробітку не обмежується.

Підприємство несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну члену спілки, а також особам, які працюють у ньому за трудовим договором або контрактом, за каліцтво та інші ушкодження здоров’я пов’язані з виконанням трудових обов’язків.

Щорічно на охорону праці виділяються необхідні кошти. Проводиться постійний контроль стану охорони праці інженером з техніки безпеки та громадським інженером з охорони праці.

В господарстві проводяться заходи по пропаганді знань з техніки безпеки, саме навчання та інструктаж з техніки безпеки.

Поліпшення умов праці є одним з основних ресурсів росту її продуктивності та економічної ефективності виробництва, а також розвитку самої людини.

За науковим визначенням охорона праці – це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних та лікувально профілактичних засобів і закладів спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

Однією з умов росту продуктивності праці та економічної ефективності виробництва є покращення умов праці. Ця проблема безпосередньо пов’язана з санітарно побутовим та медичним обслуговуванням працівників, організацією відпочинку, харчуванням та іншими.

На сучасному стані розвитку України, як суверенної держави, виробничий травматизм та захворюваність завдають великих збитків виробництву. Умовою запобігання виробничого травматизму та аварій є розробка на виробництві соціальних заходів. Ці заходи базуються на аналізі стану охорони праці, що характеризується наявністю робочих факторів, умов праці, при яких вони діють на людей, а також можливими небезпечними діями самих працівників у конкретних умовах виробництва. Детальна розробка таких заходів дозволить об’єктивно оцінити можливі негативні наслідки і вжити невідкладних заходів щодо їх запобігання.

Висока продуктивність праці топографічно-геодезичних робіт повинна бути забезпечена комплексною безпечною діяльністю наявністю механічної праці, безперебійним постачанням матеріалами, спецодягом, харчуванням. На початку безпечна техніка і технологія передбачаються у технічних проектах, які уточнюються при обговоренні і захисті. Пізніше на основі технічних проектів перед початком польових робіт складаються робочі проекти безпечної організації польових робіт в конкретних умовах місцевості з урахуванням фізико-географічних і економічних особливостей району робіт. Враховуючи дані повідомлення, начальники партії при участі бригадирів складають робочий проект екологічних заходів і загальну схему маршрутів руху бригад. При проектуванні безпечних маршрутів в першу чергу забезпечують можливість якісного використання геодезичних вимірювальних робіт, намагаються зменшити протяжність ходу і замінити небезпечні ділянки шляху більш безпечними. З цією метою межі ділянок окремих бригад намічають по берегах рік, а не по рамках трапецій. В місцях підходу до бази розміщених на одну сторону ріки, для частих переходів на другу сторону, проектують будівництво мостів або обладнання постійних човникових переправ. Групові схеми безпечних маршрутів руху бригад складають на район дії трьох або чотирьох бригад. Після цього, об’єднують ці схеми укладають карти маршрутів та зону дії всієї експедиції. Така карта використовується керівництвом експедиції для служб безпеки і організації робіт бригад. Вона уточнюється і змінюється в залежності від зміни видів робіт, засобів транспорту і інше. На схемах маршрутів, крім мінімальної географічної основи, більше наочно наносять: шляхи руху бригад, місця і дати стоянок бригад, місце радіозв’язку і місце зустрічі бригад з начальником бригади розміщенням продовольчих точок, без штабу експедиції.

Інші цікаві матеріали

Регіональний розвиток центрально-українського економічного району
Проблеми регіонального розвитку центрально-українського економічного району – це проблеми невикористаних можливостей, нереалізованого потенціалу. Зменшення чисельності працездатного населення, депопуляція - свідчать про ...

Мінеральні ресурси Хмельницької області
Завдяки географічному розташуванню, геологічній будові і гідрогеологічним умовам Україна має значні запаси мінеральних вод. Далеко за межами України відомі такі води, як "Миргородська", "Поляна квасова&qu ...

Регіональна економіка промисловості України
Промисловість – найважливіша структурна ланка господарського комплексу України. На неї припадає 1/3 основних фондів, понад 35% населення, зайнятого у народному господарстві. Промисловість як провідна ланка господарства ...