Огляд літератури.

Державний облік кількості земель включає відомості про природ­ній і господарський стан їх. Він характеризує кожне землеволодіння і землекористування за складом угідь та їх підвидами відповідно до прийня­тої класифікації.

Облік якості земель доповнює характеристику природного і господарського стану земель, він базується на всесторонній класифікації земельного фонду з виділенням загальних типів земель, категорій придатності земель, класів, видів земель і характеризує земельні угіддя за ґрунтовим покривом, гранулометричним складом, фізико-хімічними властивостями ґрунтів, геоботанічним і меліоративним станом земель.

Логічним завершенням комплексу ґрунтових обстежень, узагаль­нюючим етапом порівняльної оцінки земель за їх родючістю на основі природних та набутих ознак є бонітування ґрунтів.

Найбільший інтерес у складі земельного кадастру представляють собою дані економічної оцінки земель, як завершальної його складової частини, що характеризують землю як природний ресурс і головний засіб виробництва щодо їх продуктивності, ефективності використання і доходності.

Кількісний облік земель також потребує удосконалення в сучасних умовах, зокрема методи одержання картографічних матеріалів крупних масштабів для забезпечення необхідної точності обчислення площ земельних ділянок. В зв'язку з тим, що Україна перейшла на міжнародну систему обліку і статистики, запроваджену у 1993 році необхідно пере­глянути статистичну звітність щодо земельних ресурсів та доповнити її показниками, які застосовуються у міжнародній практиці.

Згідно з діючим Положенням про порядок ведення державного земельного кадастру облік земель за якістю ведеться за всіма категорія­ми земель і містить класифікацію всіх земель сільськогосподарсько­го призначення за придатністю з виділенням особливо цінних зе­мель; характеристику за вмістом гумусу та поживних речовин, механіч­ним складом ґрунтів, крутизною схилів, еродованістю, кам'янистістю, заболоченістю, засоленістю, кислотністю, забрудненням продуктами хімії сільського господарства, включаючи радіонуклідне; характеристи­ку кормових угідь, класифікацію населених пунктів за функціональним призначенням та їх земель за інженерно-геологічними умовами, рів­нем забезпеченості соціальною, інженерно-транспортною та при­родоохоронною інфраструктурою і інше. Це дуже обширна інформація, збір якої на даний час в Україні не забезпечується навіть на землях сіль­ськогосподарського призначення і на землях населених пунктів.

Дані якісного обліку земель служать базою для проведення боніту­вання ґрунтів, дані якого набирають актуальності при переході до нових форм господарювання на селі. Критеріями бонітування ґрунтів є їх при­родні діагностичні ознаки: глибина гумусового горизонту, вміст гумусу в орному шарі, вміст фізичної глини. При цьому враховують ознаки, що негативно впливають на родючість ґрунтів. Останній раз бонітування ґрунтів в Україні проводилось у 1993р. в двох аспектах: як земельне - за основними природними властивостями, які характеризують ґрунти як природно історичне тіло, що задовольняє середні потреби всіх сільсько­господарських культур у поживних речовинах і волозі в конкретних умовах повітряного, теплового і водного режимів; та як часткове. Част­кове бонітування ґрунтів проведене за природними властивостями, які найбільш тісно корелюють з урожайністю озимої пшениці, озимого жи­та, вівса, кукурудзи на зерно, соняшника, цукрових буряків, картоплі та льону. Ці дані бонітування мають різне застосування, так, наприклад, дані загального бонітування застосовуються при визначенні грошової оцінки, а часткового бонітування - при розміщенні сільськогосподарсь­ких культур на відповідних ґрунтах, при плануванні урожайності, орен­дної плати тощо.

Економічна оцінка земель, в залежності від мети і завдань, також поділяється на загальну і часткову. Загальна оцінка проводиться за результатами господарської діяльності, а часткова - за ефективністю вирощування сільськогосподарських культур зокрема.

Загальна оцінка проводиться за трьома показниками: вартістю ва­лової продукції, окупністю затрат та диференціальним доходом; час­ткова економічна оцінка - за урожайністю, окупністю затрат та диферен­ціальним доходом.

Інші цікаві матеріали

Урбанізація як всесвітній процес. Географія найбільших мегалополісів світу
Вивчаючи тему “Населення світу”, ми говорили про розміщення населення і форми розселення, мене зацікавив всесвітній процес урбанізації. Постала мета простежити процес урбанізації в розвитку росту міст до виникнення а ...

Економічне положення Малайзії
Малайзія - країна з економікою, що розвивається. Вона належить до групи найбільш багатих і розвинених країн, що розвиваються - до Нових Індустріальним Країнам (НІС). З 1970 року Малайзія почала перехід від економіки, ...

Японія економічний огляд
Площа країни становить 372 тис. км2, населення – близько 127,3 млн. осіб. Столиця – Токіо (найбільше місто світу). Японія розташована на 4-х великих (Хонсю, Кюсю, Хоккайдо, Сікоку) та 4-х тисячах дрібних островів майж ...