Кадастрове зонування

Зони санітарної охорони створюються навколо об’єктів, де є підзе­мні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні спо­руди, водопроводи, об’єкти оздоровчого призначення та інші, для їх са­нітарно-епідеміологічної захищеності. У межах зон санітарної охорони забороняється діяльність, яка може призвести до завдання шкоди підзе­мним та відкритим джерелам водопостачання, водоочисним спорудам, об’єктам оздоровчого призначення, навколо яких вони створені.

Санітарно-захисні зони створюються навколо об’єктів, які є джере­лами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації і ультразвукових і електромагнітних хвиль, іонізуючих випро­мінювань тощо, з метою відокремлення таких об’єктів від територій жи­тлової забудови.

У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житло­вих об’єктів, об’єктів соціальної інфраструктури та інших об’єктів, пов’язаних з постійним пересуванням людей.

Правовий режим земель санітарно-захисних зон визначається зако­нодавством України.

Зони особливого режиму використання земель створюються на­вколо військових об’єктів збройних сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, для забез­печення функціонування цих об’єктів, збереження озброєння, військової техніки та іншого військового майна, охорони державного кордону України, а також захисту населення, господарських об’єктів, довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об’єктах.

Уздовж державного кордону України встановлюється прикордонна смуга, у межах якої діє особливий режим використання земель.

У сучасній соціально-орієнтованій ринковій економіці мають місце обмеження прав власності на землю з двох причин. По-перше, держава має великий обсяг завдань створити такий економічний і соціальний лад, щоб забезпечити гідне людини життя та процвітаючу економіку.

Другою причиною обмеження прав власності це принцип соціальної держави. Ідея соціальної держави як вимога основного закону здобула визнання в Німеччині.

До сфери впливу соціальних факторів

держави передусім належать:

· економічне життя;

· трудова діяльність;

· довкілля.

Для цих трьох сфер повинні бути розроблені правила, згідно з яки­ми власність на землю (особливо приватна) підпорядковується соціаль­ній державі.

2. Визначення меж кадастрових зон та кварталів

Створення умов для ефективної обробки матеріалів та управління інформацією, для підтримки зв’язку з земельними та іншими галузевими кадастрами, інформаційними системи вимагає створення єдиної системи ділянок.

Кадастровий номер надається земельній ділянці в процесі її кадас­трового обліку і зберігається на весь час існування земельної ділянки.

Кадастрова зона - це сукупність (об’єднання) земельних ділянок, які розташовані за межами населених пунктів на території сільської ради або об’єднання кадастрових кварта­лів у населених пунктах. Номер кадастрової зони складається з двох чи­сел.

Процес рентоутворення в межах населеного пункту відбувається, як правило, на достатньо великій та внутрішньо неоднорідній території.

Головним в земельно-оціночній структуризації є встановлення від­носної однорідності території за рентоутворюючими факторами, які впливають на потенційну прибутковість та інші соціально-економічні переваги від використання земель населеного пункту. Дотримання цього принципу гарантує врахування рентоутворюючої природи окремих елементів території на різних ієрархічних рівнях (від населено­го пункту в цілому до окремої земельної ділянки).

Процедура економіко-планувального зонування передбачає:

· аналіз природно-планувальних особливостей території населено­го пункту як просторової бази;

· виділення земельно-оціночних одиниць, що характеризуються відносно однорідними споживчими властивостями;

· по факторну та інтегральну оцінку ступеня цінності території на­селеного пункту в розрізі земельно-оціночних одиниць;

· об’єднання земельно-оціночних одиниць в економіко-планувальні зони за ступенем цінності території та її функціональним призначенням.

Грошова оцінка села Городниця передбачає визначення ступеня те­риторіальної неоднорідності функціонально-планувальних, соціально-економічних, екологічних, транспортних, інженерних та інших умов фу­нкціонування сільської території, що в кінцевому результаті, визначає якість території.

Після аналізу існуючої ситуації в селі на основі вивчення карто­графічних і ґрунтових матеріалів, а також натурного обстеження терито­рії було виділено

16 оціночних районів.

Територія населеного пункту, яка використовується для ведення особистих селянських фермерських господарств, сінокосіння та випасання худоби оці­нюється окремо, як сільськогосподарські угіддя.

Інші цікаві матеріали

Русловий алювій Черемошу Вступ Черемош, права та найбільша притока (довжина 80 км, площа
Черемош, права та найбільша притока (довжина 80 км, площа басейну 2650 км2) Пруту, утворюється злиттям Чорного і Білого Черемошу в гірському селі Устеріки в Покутсько-Буковинських Карпатах. Витоки Чорного Черемошу (89 к ...

Верхоянський район республіки Саха
Верхоянський район розташований на північному сході Республіки Саха (Якутія) в басейні річки Яна та її приток і відноситься до числа заполярних районів. Територія району складає 137тис. км 2.У улусі (районі) 30 населен ...

Охорона здоров’я
Серед галузей соціальної сфери важливою є охорона здоров'я. Мережа закладів охорони здоров'я охоплює велику кількість лікарень, амбулаторно-поліклінічних закладів, санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку, інтернатів для ст ...