Кадастрове зонування

Як правило, кожна загально оціночна одиниця характеризується за такими факторами:

· Доступність. Ця характеристика включає аналіз і оцінку доступ­ності до центру населеного пункту, місць концентрації трудової діяльно­сті, центрів громадського обслуговування, місць масового відпочинку.

· Рівень інженерно-транспортного забезпечення та благоустрою території. Ця характеристика включає аналіз і оцінку мереж інженерних і транспортних комунікацій, їх довжину та щільність, а також аналіз їх головних споруд, які оцінюються з позиції місткості та зон впливу, оці­нку зелених насаджень загального користування та спеціального при­значення.

· Рівень розвитку сфери обслуговування населення. Ця характери­стика включає аналіз та оцінку забезпеченості населення підприємст­вами громадського обслуговування, комплексності та різноманітності її функцій.

· Екологічна якість території. Ця характеристика описується схе­мами поширення різних видів забруднення повітря, води, ґрунтів, рівнем цього забруднення, а також витратами, пов’язаними з їх усуненням.

· Привабливість середовища. Основними складовими цієї характе­ристики є різноманітність місць прикладання праці, наявність історико-культурних, архітектурних та природних пам’яток, завершеність архі­тектурно-просторової забудови, її цінність та ступінь розвинутості пла­нувальної структури.

· Зручність організації діяльності. Ця характеристика визначається наявністю чи можливістю організації під’їзних залізничних колій, мож­ливість використання акваторій у виробничих цілях, наявність особли­вих вимог до режиму і характеру використання території (охоронні зони, зони регулювання забудови, планувальні обмеження та інше).

Наведені фактори не всі характерні для села. Тому для встановлен­ня споживчих властивостей оціночних районів забудованих земель були розглянуті лише деякі параметри.

Показники бальної оцінки споживчих властивостей забудованих земель характеризуються як дуже добрі, добрі, задовільні, погані та ду­же погані.

3. Встановлення кадастрових номерів

(території адміністративно-територіальної одиниці

)

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Формування земельної ділянки - встановлення її технічних, еконо­мічних характеристик та юридичного статусу в процесі кадастрових зйомок та землеустрою.

Кадастровий номер - унікальний (не повторюється на всій території України) номер, який присвоюється при формуванні земельної ділянки і зберігається за нею на весь час її існування.

Кадастровий квартал (для земель сільськогосподарського призна­чення кадастровий масив) - компактне об’єднання земельних ділянок, яке обмежене вулицями, інженерними спорудами або природними межа­ми.

Кадастрова зона - сукупність (об’єднання) кадастрових кварталів.

Кадастрова облікова одиниця - земельна ділянка, будівля і споруда та

їх частини, кадастровий квартал, кадастрова зона, адміністративно-територіальна одиниця.

Індексний кадастровий план - спеціальний план розміщення кадас­трових облікових одиниць, який містить межі облікових одиниць та їх нумерацію.

Кадастрові номери земельних ділянок запроваджуються з метою їх однозначної ідентифікації в базах даних та на кадастрових планах для забезпечення створення і функціонування автоматизованої системи ве­дення державного земельного кадастру, системи реєстрації земельних ділянок, об’єктів нерухомості та прав на них, забезпечення можливостей ефективної обробки і управління інформацією, підтримки інформаційно­го зв’язку з іншими галузевими кадастрами та інформаційними система­ми.

Головним критерієм формування структури кадастрового номеру є забезпечення його унікальності в межах України протягом всього пері­оду існування земельної ділянки.

Кадастровий номер земельної ділянки - це унікальний на території України код, який присвоюється кожній земельній ділянці з метою її ідентифікації і залишається незмінним на протязі всього часу фізичного та юридичного існування земельної ділянки як єдиного цілого.

Сформований кадастровий номер використовується тільки для ко­дування земельних ділянок, несе в собі інформацію щодо місцеположен­ня земельної ділянки в межах адміністративно-територіального устрою і не обов’язково повинен слугувати об’єктом синтаксичного чи семантич­ного аналізу з метою отримання будь яких інших даних похідного харак­теру.

Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастрові номери присвоюються земельним ділян­кам всіх форм власності. При переході прав на земельну ділянку від одного власника до іншого та при зміні самого виду прав кадастровий но­мер земельної ділянки залишається без змін.

Інші цікаві матеріали

Сутність та структура природно-ресурсного потенціалу
Розвиток ринкових відносин вимагає насамперед раціональної взаємодії економіки та природи, тобто раціонального природокористування. До економічного розвитку відносимо вміле використання природних ресурсів максимальне зб ...

Складання проекту внутрігосподарського
Землевпорядне проектування — складова частина землевпорядної діяльності та землевпорядного процесу, що обґрунтовує методи проектування і закономірності функціонування землі, як головного засобу виробництва та прост ...

Перспективи розвитку і розміщення господарського комплексу Житомирської області
Курсова робота показує, наскільки глибокими і фундаментальними є знання, що набуті студентами при вивченні курсу, характеризує вміння самостійно досліджувати окремі питання теми. Курсова робота як важлива форма учбово ...