Бонітування ґрунтів

Бонітування ґрунтів - це характеристика ґрунтів, що проводиться на основ даних про їх природні властивості, що мають сталий характер та істотно впливають на урожай сільськогосподарських культур.

Бонітування ґрунтів сільськогосподарських угідь, сільськогоспо­дарських підприємств та організацій проведено в 1993 році. Отримані по­казники використано при грошовій оцінці земель сільськогосподарського призначення. Значно ширше використання даних бонітування забезпе­чувало б проведення внутрішньогосподарського бонітування ґрунтів, що дало б можливість оцінити кожну окрему земельну ділянку за об’єктив­ними сталими природними властивостями.

Бонітування ґрунтів є продовженням комплексних обстежень земель і передує їх економічній оцінці. Основна мета бонітування ґрунтів по­лягає у визначенні відносної якості ґрунтів за їх родючістю, тобто встано­влення, в скільки разів один ґрунт кращий від іншого за своїми природними і стихійно-побутовими властивостями. Об’єкт бонітування - ґрунт, виражений суворо визначеними таксономічними одиницями, встановленими за матеріалами детального ґрунтового обстеження.

У зв’язку з цим бонітування ґрунтів проводять за ґрунтовими різно­видностями або групами ґрунтів, рівноцінних за господарською достойні­стю, які залягають на одних і тих же елементах рельєфу, подібних за умо­вами зволоження і внаслідок цього, близьких за агрофізичними і агрохі­мічними та іншими природними властивостями, які впливають на урожай­ність сільськогосподарських культур.

При бонітуванні ґрунтів необхідно брати до уваги урожайність на різних виробничих групах ґрунтів у межах земельно оціночного району при порівняльному рівні агротехніки і інтенсивності землеробства.

Однакові групи ґрунтів при бонітуванні повинні одержати однакові показники бонітету. Щоб визначити ці показники складається шкала бо­нітування ґрунту, яка являє собою систему цифрових даних, що відпові­дають певним значенням природних показників на різних групах ґрунтів.

Бонітування ґрунтів і економічна оцінка земель тісно пов’язані між со­бою спільністю мети, опираються на єдині дані реєстрації землеволодінь, облі­ку кількості та якості земель, матеріали обстеження і джерела статистичної ін­формації про виробничі показники використання оцінюваних земель. Еконо­мічна оцінка дає кількісну характеристику ґрунтової родючості, яка об’єктивно склалася за економічними показниками. Під економічною оцінкою розуміється оцінка якості землі як природного ресурсу і головного засобу виробництва у сільському господарстві. Основна відмінність економічної оцінки землі від бонітування ґрунтів полягає в тому, що бонітування вивчає ґрунт як природне ті­ло, без врахування економічних умов ведення сільськогосподарського виробництва. Вона встановлює відносну їх придатність за основними факторами природної родючості для вирощування сільськогосподарських культур, забезпечує виділення груп ґрунтів, які підлягають економічній оцінці. При економічній оцінці земля розглядається як головний засіб вироб­ництва у сільському господарстві. Економічна оцінка землі має велике призначення для розвитку народного господарства країни. Дані оцінки використовуються як нормативні і нормативно-утворювальні фактори при вирішенні таких завдань, як науково обґрунтований розподіл земельного фонду для планомірного і пропорційного розвитку всіх галузей народного господарства, економічне обґрунтування об’ємів виробництва.

Інші цікаві матеріали

Регіональна економіка сільського господарства України
Україна – самостійна суверенна держава українського народу. Вона є однією із найбільших країн Європи, її площа 603,7 тис. км2., що становить 0,4 % площі земної суші. Земельні ресурси виступають територіальною базою розм ...

Місце та значення металургійного комплексу в економіці країни
Обрана тема є актуальною і важливою складовою економічної діяльності будь якої держави світу, звісно Україна не є виключенням. Продукція металургійного комплексу є основою індустріалізації національної економічної систем ...

Економіко-географічна характеристика Чілі
Чилі - держава на Південному - Заході Південної Америки. На Півночі межує з Перу, на Сході - з Аргентиною та Болівією, на Заході омивається водами Тихого океану. До складу території входять прибережні острови Чилійськог ...