Земельний кадастр як основа , містобудівного кадастру

Ефективне управління процесами функціонування і розвиток населених пунктів, особливо великих міст, які є складними територіальними системами соціально-економічного, геолого-екологічного типу, складними технічними системами, неможливі без надійного інформаційного забезпечення.

Для забезпечення суб'єктів містобудування необхідною інформацією Законом України "Про основи містобудування" передбачено створення містобудівного кадастру населених пунктів України. Система даних містобудівно­го кадастру базується на відомостях про землю, територію, які забезпечують­ся веденням державного земельного кадастру.

Земля на території міста є переважно просторовим операційним базисом для розміщення об'єктів будівництва, хоч не виключено її використання як головного засобу виробництва для потреб ведення сільського і лісового гос­подарства. Тому її раціональне використання суттєво впливає на економіч­ний стан господарювання юридичних і фізичних осіб на території міста, що має важливе значення в умовах ринкової економіки. Особливої актуальності набуває земельно-кадастрова інформація на нинішньому етапі, у зв'язку із введенням і справлянням плати за землю у вигляді земельного податку та орендної плати.

Землекористувачами і власниками землі на території населених пунктів, у тому числі й міст, є державні, кооперативні і громадські підприємства, організації і установи та громадяни, яким надані земельні ділянки за відпо­відним цільовим призначенням. Так, сільськогосподарські землі перебувають у користуванні переважно сільськогосподарських підприємств та у власності громадян. Ці землі представлені переважно всіма сільськогосподарськими угіддями та землями під виробничими будівлями і дворами, під господар­ськими шляхами і прогонами тощо. Ліси та інші лісовкриті площі на те­риторії міст є в основному у користуванні лісогосподарських підприємств. Очевидно, що у складі земель населених пунктів найбільша питома вага забудованих земель, серед яких розрізняють площі під забудовою (одно- і двоповерховою та три- і більше поверховою), промисловими об'єктами, гро­мадською забудовою, вулицями, площами, кладовищами та іншими угіддями і земельними ділянками. Інші землі на території міст займають невеликі площі.

На теперішній час дані про власників землі, землекористувачів та їх пло­щі зосереджені у відповідних звітних документах (форма 6-зем) та окремо на картографічних матеріалах. Для оперативного управління земельними ре­сурсами на території міста необхідне створення автоматизованої земельно-інформаційної системи (ЗІС), яка за допомогою комп'ютерної техніки поєд­нає всі дані в єдину базу даних для функціонування загальної інформаційної системи міста.

Щодо всіх земель міста, то у земельно-інформаційній системі повинні бути показники, що характеризують всі їхні види та особливості окремих видів. Загальними показниками у цій системі мають бути:

- порядковий номер;

- назва вулиці, площі;

- номер земельної ділянки всередині забудованого кварталу;

- власник землі, землекористувач;

- підстава для передачі землі у власність та надання її у користування;

Інші цікаві матеріали

Адміністративно-територіальна реформа в Україні
Адміністративно-територіальний поділ (АТП) - найбільш виразно помітна, юридично закріплена форма регіоналізації суспільства. Він являє собою поділ території держави на адміністративно керовані частини (адміністративно-т ...

Територіально-виробничі комплекси України
Із середини 50-х років чітко намітилися регіональні проблеми, пов’язані з великомасштабним залученням у господарський оборот великих джерел ресурсів з метою створення нових баз нафтової, газової, електроенергетичної й і ...

Сучасне районування України. Основні чинники та принципи розміщення підприємств теплової електроенергетики
Актуальність першого питання даної роботи полягає в тому, що раціональній територіальній організації господарства в країні сприяє економічне районування. Усі країни світу характеризуються суттєвими територіальними відмін ...