Реєстрація прав на землю

Згідно з постановою Верховної Ради "Про земельну реформу", громадяни підприємства, установи та організації, що мали у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення у дію Земельного кодексу, повинні були переоформити свої права на земельні ділянки до 15 березня 1994 року. Але в переважній більшості міст цього своєчасно не було зроблено, і термін виконання даного пункту постанови було перенесено Верховною Радою до 1 січ­ня 1998 року.

На заваді своєчасному переоформленню земельно-правових документів V населених пунктах стали відсутність у них протягом тривалого часу земле­впорядних органів, невпорядкованість наявних земельно-кадастрових мате­ріалів: знищення переважної більшості архівних документів про надання та передачу прав на земельні ділянки за терміном давності.

Крім того, не була також врахована специфіка землекористування в ме­жах населених пунктів, а саме:

- значна кількість земельних ділянок, яка у великих містах досягає со­тень тисяч одиниць, що зумовило великий обсяг робіт з інвентаризації зе­мель;

- динамічність процесів міського землекористування, коли постійно від­буваються передача прав на користування землею, зміни у межах і розмірах земельних ділянок, їх функціональному використанні, а належного держав­ного контролю за використанням земель при відсутності землевпорядних ор­ганів у населених пунктах не було;

- наявність земельних ділянок, які перебувають у розпорядженні двох чи більше юридичних (фізичних) осіб, що є характерною рисою землекористу­вання в населених пунктах;

- відсутність у багатьох підприємств, установ і організацій документів на земельну ділянку як внаслідок того, що при переході права власності на будівлі і споруди не засвідчувалась передача прав на користування землею;

- значна кількість землекористувань у межах населеного пункту, що не мали встановлених в натурі меж і не були оформлені юридично, як це має місце, наприклад, в районах багатоповерхової житлової забудови, де землі відводились єдиному замовникові на житлово-цивільне та комунальне будівництво;

- фрагментарний характер топографо-геодезичних знімань території населених пунктів, їх різномасштабність і велика розбіжність у часі виконання.

Тому оформлення та видача державних актів на право колективної, приватної власності на землю, право постійного користування, договорів на право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, потребує здійснення цілої системи земельно-реєстраційних заходів з обліку юридичних та фізичних осіб, що мають у своєму розпорядженні земельні ділянки, встановлення юридичних підстав для реєстрацій (перереєстрації) їх­ніх прав на земельну ділянку, ЇЇ розмірів та характеру використання.

Інші цікаві матеріали

Країни Бенілюксу та Нідерланди
Бенілюкс — це економічний союз Бельгії, Нідерландів і Люксембургу. Його формування почалося з валютної угоди й митної конвенції цих держав, які згодом уклали договір про створення економічного союзу. Цим договором перед ...

Геодезія
Геодезична мережа — це сукупність пунктів на земній поверхні, закріплених спеціальними центрами, координати та висоти яких визначено геодезичними методами. Геодезичні мережі поділяються на: державні, спеціального ...

Економічне районування та територіальна організація господарства
Актуальність теми «Економічне районування та територіальна організація господарства» полягає в тому, що розвиток галузей народного господарства, виробничих комплексів, соціально-виробничої інфраструктури, а також господ ...