Огляд літератури
Кількісний облік земель також потребує удосконалення в сучасних умовах, зокрема методи одержання картографічних матеріалів крупних масштабів для забезпечення необхідної точності обчислення площ земельних ділянок. В зв'язку з тим, що Україна перейшла на міжнародну систему обліку і статистики, запроваджену у 1993 році необхідно переглянути статистичну звітність щодо земельних ресурсів та доповнити її показниками, які застосовуються у міжнародній практиці.
Згідно з діючим Положенням про порядок ведення державного земельного кадастру облік земель за якістю ведеться за всіма категоріями земель і містить класифікацію всіх земель сільськогосподарського призначення за придатністю з виділенням особливо цінних земель; характеристику за вмістом гумусу та поживних речовин, механічним складом ґрунтів, крутизною схилів, еродованістю, кам'янистістю, заболоченістю, засоленістю, кислотністю, забрудненням продуктами хімізації сільського господарства, включаючи радіонуклідне; характеристику кормових угідь, класифікацію населених пунктів за функціональним призначенням та їх земель за інженерно-геологічними умовами, рівнем забезпеченості соціальною, інженерно-транспортною та природоохоронною інфраструктурою і інше. Це дуже обширна інформація, збір якої на даний час в Україні не забезпечується навіть на землях сільськогосподарського призначення і на землях населених пунктів.
Дані якісного обліку земель служать базою для проведення бонітування ґрунтів, дані якого набирають актуальності при переході до нових форм господарювання на селі. Критеріями бонітування ґрунтів є їх природні діагностичні ознаки: глибина гумусового горизонту, вміст гумусу в орному шарі, вміст фізичної глини. При цьому враховують ознаки, що негативно впливають на родючість ґрунтів. Останній раз бонітування ґрунтів в Україні проводилось у 1993р. в двох аспектах: як земельне - за основними природними властивостями, які характеризують ґрунти як природно історичне тіло, що задовольняє середні потреби всіх сільськогосподарських культур у поживних речовинах і волозі в конкретних умовах повітряного, теплового і водного режимів; та як часткове. Часткове бонітування ґрунтів проведене за природними властивостями, які найбільш тісно корелюють з урожайністю озимої пшениці, озимого жита, вівса, соняшника, цукрових буряків, картоплі та льону. Ці дані бонітування мають різне застосування, так, наприклад, дані загального бонітування застосовуються при визначенні грошової оцінки, а часткового бонітування - при розміщенні сільськогосподарських культур на відповідних ґрунтах, при плануванні урожайності, орендної плати тощо.
Економічна оцінка земель, в залежності від мети і завдань, також поділяється на загальну і часткову. Загальна оцінка проводиться за результатами господарської діяльності, а часткова - за ефективністю вирощування сільськогосподарських культур зокрема.
Загальна оцінка проводиться за трьома показниками: вартістю валової продукції, окупністю затрат та диференціальним доходом; часткова економічна оцінка - за урожайністю, окупністю затрат.
Інші цікаві матеріали
Комплексна фізико-географічна характеристика Уралу
Уральська гірська країна є природною межею між двома часинами світу –
Європою та Азією. Особливості географічного положення цих гір, їх значна
протяжність з півночі на південь зумовлює відмінності в окремих компонентах
...
Проблеми відокремлення Південного океану
Південний
океан або Антарктичний океан - п'ятий за розміром океан Землі, що оточує
Антарктиду, що складається так би мовити з південних частин Атлантичного,
Індійського і Тихого океанів, що прилягають до Антарктиди.
...
Пустельні примітивні ґрунти
Ґрунтозна́вство — наука про ґрунти, розділ
інженерної геології, що вивчає склад, будову і властивості ґрунтів,
закономірності їх формування і розвитку. Ґрунтознавство займається вивченням генезису,
еволюції, біопро ...