Реформування адміністративно-територіального устрою України в контексті глобальних процесів просторової організації суспільства

Принципово важливим моментом здійснення політики регіоналізації є адекватне виділення адміністративно-територіальних одиниць - таксонування національного простору. Судячи з оприлюднених матеріалів, урядова концепція реформи віддає перевагу «адміністративному» підходу, при якому «територіальному» фактору відведена другорядна роль. При такому зміщенні акценту поза увагою залишаються багато важливих аспектів процесу просторової організації суспільства, пов'язаних із визначенням «незагального виразу обличчя» територій - розкриттям потенціалів регіонального розвитку. Ігнорування географічного підходу істотно знижує ефективність регіональної політики та геостратегії держави в цілому [8;19].

Географічний підхід дозволяє виявити й конкретизувати цілий ряд територіально - правових та територіально - економічних аспектів проблеми реформування. Це відноситься, зокрема, до питань визначення статусу та механізмів управління особливих територій - «транскордонних» (які виходять за межі регіональних і національних кордонів), заповідних, рекреаційних і т.д., питань політичної (електоральної) географії і багатьох інших.

Особливо слід виділити еколого-правовий аспект реформування адміністративно-територіального устрою України. Досягнення сталого розвитку країни не можливе без впровадження в усі сфери життєдіяльності суспільства системи жорстких екологічних стандартів і контролю над їх дотриманням. При цьому, однак, необхідно враховувати нерівні «стартові» умови різних адміністративно - територіальних утворень, а також вплив транскордонних факторів. В якості прикладу можна навести території, що входять до складу Донецько - Придніпровського економічного району, які протягом десятиліть міцно утримують першість за мірою забруднення і деградації природного середовища. Очевидно, що за даних умов жорсткі санкції не дадуть миттєвого ефекту. Необхідне вироблення довгострокової, територіально диференційованої інвестиційно-податкової політики, покликаної стимулювати «екологізацію» соціально-економічної діяльності регіонів, подібно до того, як це було зроблено в західноєвропейських країнах. Відповідні економіко-правові механізми повинні бути в обов'язковому порядку закріплені в базових законах, що забезпечують здійснення адміністративно-територіальної реформи України [5;63].

Інші цікаві матеріали

Об’єкти і заповідні території Полісся
Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збер ...

Економічне районування та територіальна організація господарства
Актуальність теми «Економічне районування та територіальна організація господарства» полягає в тому, що розвиток галузей народного господарства, виробничих комплексів, соціально-виробничої інфраструктури, а також господ ...

Характеристика й особливості розвитку Київської області
Мета контрольної роботи полягає у розгляді здійснення подальших перетворень в усіх сферах суспільного життя, активізації економічного розвитку усіх галузей господарського комплексу області, збільшенні інвестиційної та і ...