Облік кількості і якості земель

Використання землі як природного ресурсу - специфічна особливість сільськогосподарського виробництва, в результаті якого створюються продукти харчування, тобто основні матеріальні блага для суспільства Кабінетом Міністрів України від 12 січня 1993 року у відповідності до положення про порядок ведення державного земельного кадастру вказується, що облік кількості земель ведеться за власниками землі і землекористувачами, в тому числі і фермерами. При розробці проекту роздержавлення і приватизації земель необхідне уточнення масивів сільськогосподарських угідь, виділених для розміщення фермерських господарств з врахуванням існуючої дорожньої мережі та іншої інфраструктури, особистих підсобних господарств, індивідуальної забудови, урочищ природоохоронних територій, сінокосіння та випасання худоби.

При обліку кількості земель виділяють: землі в межах населеного пункту; землі за межами населеного пункту; землі за категоріями; за формами власності, зрошувані та осушувані землі; землі, що надані в тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди.

За дорученням Кабінету Міністрів, Державним комітетом по земельних ресурсах за участю ряду відповідних міністерств і відомств в 1993 році розроблено та погоджено з Міністерством статистики форму щорічного звіту про наявність всіх земель та розподіл їх за землекористувачами, власниками землі та угіддями, а також форми звітів про наявність і розподіл зрошуваних і осушуваних земель. Відомості про власників землі і землекористувачів, із зазначенням загальної площі, подаються в розрізі, за категоріями земель, за угіддями, наближеному до світової системи земельного обліку. Наближена класифікація земель до світової системи обумовлюється тим, що з набуттям Україною статусу самостійної держави в ній почалися демократичні перетворення на шляху до ринкової економіки. Це привело до змін у виробничих відносинах, в тому числі і земельних. Якщо раніше панувала виключно державна власність на землю, то земельним законодавством України передбачено рівноправне існування всіх форм власності на землю (державної, колективної та приватної).

Враховуючи зміни у формах господарювання та власності на землю, створення нових селянських спілок, кооперативів, фермерських господарств та проекти формування території сільських (селищних) рад, виникає необхідність поновлення раніше розроблених проектів землеустрою з контурно-меліоративною організацією території.

Згідно статті 19 Земельного кодексу України, землі за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

1) землі сільськогосподарського призначення;

2) землі житлової та громадської забудови;

3) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

4) землі оздоровчого призначення;

5) землі рекреаційного призначення;

6) землі історико-культурного призначення;

7) землі лісового фонду;

8) землі водного фонду;

9) землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожного категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Облік кількості земель відображає відомості, які характеризують кожну земельну ділянку за площею та складом угідь.

В таблиці 3.5.1. показана площа земель, що закріплена за Королівською сільською радою.

Таблиця 3.5.1 Площа земель, що закріплена за сільською радою

Інші цікаві матеріали

Земельний кадастр і використання земель Городницької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області
Суспільні відносини щодо володіння, користування і розпоряджен­ня землею (земельні відносини) перебувають у постійному розвитку. Трансформація земельних відносин завжди на всіх етапах людської цивілізації належала до ...

Методика дослідження
В процесі вирішення поставлених завдань нами застосовані такі методи: моделювання, історичний, картографічний, літературний, порівняльно-географічний, системний, статистичний методи. Щоб бути обізнаним у розвитку соціальної і ...

Ландшафти
Природа – це найважливіше та найголовніше джерело задоволення усіх матеріальних і духовних потреб людини. Людське суспільство безперервно взаємодіє з нею. Для людини природа має дуже багатообразне значення: наукове, мат ...