Охорона навколишнього середовища

Земельна реформа вдосконалила ряд основних видів землевпорядних робіт, а саме: інвентаризація земель, встановлення меж сільських, селищних рад і виділення земель населених пунктів, складання проектів роздержавлення і приватизації земель та, як достовірна, якісна, кількісна інформація про наявність і розподіл земель з метою реєстрації юридичних і фізичних осіб, як землекористувачів. Всі ці розробки, інформація існують і використовуються, як інформаційна база для грошової оцінки населеного пункту.

Раціональне використання земель населеного пункту та сільськогосподарських земель, яке є складовою основи грошової оцінки населеного пункту. Показник рівня раціонального використання земель територій населених пунктів в нашій області один з найнижчих по Україні, тобто показник у два-три рази нижчий за нормальний.

На думку М.Д. Лесечка та М.Г. Ступеня (1996), на рівень раціонального використання земель населених пунктів істотно впливають природнокліматичні умови, історичні та соціально-економічні, їх формування та розвитку. Від яких залежать питомі показники земель населених пунктів.

За твердженням М.Д. Лесечка, М.Г. Ступеня, Р.Й. Гулька та Н.Р. Шпіка (1995) одним із важливих моментів раціонального використання сільськогосподарських земель є прогнозування розмірів сільських населених пунктів. Так у проектах планування майже не вирішуються питання про загальну потребу населеного пункту в землях з урахуванням розмірів і розміщення городніх доріжок. Це призводить до значного зниження розмірів території, необхідної під перспективні населені пункти, заважає вірно визначити подальше використання території, що знаходиться у не перспективній частині. Визначення раціональних площ сільських поселень і вдосконалення складених схем планування сіл у значній мірі залежить від розмірів присадибного землекористування. Присадибні ділянки мають дуже велике значення і найближчим часом як роль приватного підсобного господарства, а також при квартирній ділянці, ділянки під сад, будинок, госприміщення.

Одною із складових інформаційних баз грошової оцінки є матеріали та дані державного земельного та містобудівного кадастру; тобто система необхідних відомостей і документів про правовий режим, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, за категоріями земель, про якісну характеристику і народногосподарську цінність земель, дані про належність території до відповідних функціональних зон, їх сучасне та перспективне призначення; екологічну, інженерно-геологічну ситуацію, стан забудови та її інженерне забезпечення, характеристики будинків і споруд на землях усіх форм власності.

Дані та матеріали бонітування також входять до основи грошової оцінки населеного пункту; а саме: спеціалізована класифікація родючості ґрунтів, кореляція з урожайністю з сільськогосподарських ґрунтів на цих землях.

Грошова оцінка земель населеного пункту здійснюються відповідно до чинного законодавства України з метою створення умов для вирішення проблем а також дає можливість для перспективного використання земель та фінансування і врахування плати за землю.

За визначенням Л.М. Перовича та Б. Волосецького (2000), при оцінці земель населеного пункту виходять із порівняльної цінності і придатності території для житлової та промислової забудови і її благоустрою.

Така оцінка здійснюється з урахуванням величини витрат, як при будівництві так і при експлуатації будівель, витрат на освоєння та облаштування території земельної ділянки залежить від наявності соціальної та інженерно-технічної інфраструктури, споруд та комунікацій в даному населеному пункті.

Для забудованих і призначених під забудову земельних ділянок здійснюють комплексну містобудівну оцінку земель населеного пункту, яка врахувала б як господарські витрати при різних варіантах планування і забудови так і соціально-економічні результати цих варіантів забудови. Виходячи з оцінок окремих зон території, визначають величину вартості окремих ділянок території і їх найраціональніше використання та ефективність капітальних вкладень у будівництво і благоустрій населеного пункту. При оцінці земель населених пунктів слід врахувати інженерно-будівельні характеристики, їх розміщення на плані населеного пункту відносно існуючої забудови, транспортних зв’язків з громадськими, культурними і торговими центрами, промисловими зонами, близькість до існуючих магістралей інженерних комунікацій, стан природо-екологічного довкілля, характер попереднього використання та забруднення території.

На оцінку земель населеного пункту впливають такі чинники:

ü Необхідні витрати пов’язані з облаштуванням території створення відповідної інженерно-технічної інфраструктури;

Інші цікаві матеріали

Територіально-виробничі комплекси України
Із середини 50-х років чітко намітилися регіональні проблеми, пов’язані з великомасштабним залученням у господарський оборот великих джерел ресурсів з метою створення нових баз нафтової, газової, електроенергетичної й і ...

Ґрунти Українських Карпат
Ґрунт - це особливе природно-історичне тіло, складна поліфункціональна чотирифазна структурна система у поверхневій частині кори вивітрювання гірських порід, яка є комплексною функцією гірської породи, організмів, кліма ...

Житлово-комунальне господарство
Галузь соціальної сфери, яка займається обслуговуванням житлового фонду. Благоустрій житлового фонду дуже неоднорідний.[8]. Розвиток житлово-комунальної сфери спрямований на удосконалення системи управління, проведення економ ...