Підрахунок обсягів робіт

Підрахунок обсягів польових і камеральних робіт виконують з метою подальшого їх планування: визначення необхідної кількості бригад, транспорту, приладів, складання сіткових і календарних графіків робіт та інше. Встановлені обсяги робіт є вихідними для складання кошторисів на виконання польових і камеральних робіт. Підрахунками обсягів польових і камеральних робіт виконують у відомості форма, якої приводиться в таблиці № 2.1. Її складають в натуральних і трудових показниках на основі таблиць № 1.1, №1.2, №1.3, №1.4, №1.5 та №1.6. Згідно з чинними нормативними документами ЄНВ (польові і камеральні роботи) та “Збірника укрупнених кошторисних розцінок на топографо-геодезичні та картографічні роботи”.

Таблиця № 2.1 заповнюється в такій послідовності:

в графі 1 вказується нормативний документ, з якого вибирається робота;

перелік робіт в технологічній послідовності подається в графі 2;

в графі 3 вказуються одиниці виміру згідно нормативних документів;

в графі 4 – категорія складності для кожного процесу встановлюється за фізико-географічними умовами району робіт;

в графі 5 – записується норма часу в днях;

норма часу на виконані одиниці робіт визначається згідно з вказаними нормативними документами і записується в графу 5;

обсяг роботи встановлюється згідно з технічним проектом і записується в графу 6;

обсяг робіт в трудових затратах вираховується за формулою і записується в графу 7:

Qнорм = Q*Н,

де

Q - об’єм натуральних показників;

Н - норма часу в днях;

в графі 8 підраховується необхідна кількість бригадоднів з врахуванням запланованого перевиконанням норм виробітку для польових робіт 130%, а для камеральних – 110.

Кошторис – це документ, в якому представлені всі необхідні витрати на виконання польових і камеральних робіт, організацію і обслуговування виробництва на даному об’єкті.

Обчислення кошторисної вартості робіт на об’єкті виконують в такій послідовності:

знаходять вартості Ві окремих робіт:

Ві = Ці*Оі*К1*К2* .*Кn

Розрахунки виконують окремо для польових (в чисельнику) і камеральних (в знаменнику) робіт.

знаходять сумарні вартості польових SВпол і камеральних SВкам робіт;

обчислюють додаткові витрати до сумарної вартості:

а) на внутрішній транспорт:

Dвн = SВпол * К1 * К2

К1 вибирається з таблиці 4 “збірника цін” за аргументами кошторисної вартості вишукувань;

К2 = 1,25 - підвищувальний коефіцієнт, встановлений постановою №22 Держбуду від 1.03.1990 року;

б) на зовнішній транспорт:

Dзовн = (SВпол = Dвн) * К1 * К2

К1 вибирається з таблиці 5 “Збірника цін”;

К2 = 1,4 – підвищувальний коефіцієнт, встановлений постановою №22 Держбуду від 1.03.1990 року;

в) на організаційно-ліквідаційні роботи:

Dорг лік = (SВпол = Dвн) * К1 * К2

К1 вибирається з таблиці 6 “збірника цін”;

К2 - підвищувальний коефіцієнт, який, згідно з постановою №22 Держбуду від 1.03.1990 року, дорівнює: 2,5 при кошторисній вартості до 2 тис. крб.; 2,0 при кошторисній вартості від 2 до 5 тис. крб.; 1,5 при кошторисній вартості більше 5 тис. крб.

г) на метрологічне забезпечення робіт:

Dметр = (SВпол = Dвн) * К

К = 0,05 встановлений постановою №22 Держбуду від 1.03.1990 року;

д) на складання програми робіт Dпр за допомогою таблиці 86 “Збірника цін” по аргументу кошторисної вартості робіт і помножується на поправочний коефіцієнт К = 1,4, згідно з постановою №21 – Д;

е) на складання технічного звіту Dтех;

- визначається базова вартість робіт:

Вбаз = SВпло + Вкам + Dвн + Dзовн + Dорг лік + Dметр + Dпр + Dтех

- визначається кошторисна вартість робіт з врахуванням чинних поправочних коефіцієнтів відповідних Міністерств:

Вкошт = Вбаз * К1 * К2

Результат обчислення кошторисної вартості топографо – геодезичних робіт при інвентаризації земель села Микитині приведено в таблиці 2.2.

Інші цікаві матеріали

Історія гірництва в Україні
Гірництво, яке започаткувало історію техніки й справило суттєвий вплив на становлення людського суспільства, було невід’ємною складовою життєдіяльності племен, що з давніх часів населяли територію України. Як свідча ...

Ландшафти
Природа – це найважливіше та найголовніше джерело задоволення усіх матеріальних і духовних потреб людини. Людське суспільство безперервно взаємодіє з нею. Для людини природа має дуже багатообразне значення: наукове, мат ...

Передумови розвитку соціальної інфраструктури в Чемеровецькому районі
Сукупність підприємств і закладів обслуговування на певній території утворює мережу обслуговування, яку називають соціальною інфраструктурою. Населені пункти, в яких розміщені підприємства сфери послуг, називають центрами обслу ...