Геодезичні роботи

Планово-висотна прив’язка складається із таких основних процесів:

- складання проекта робіт;

- маркіровка опознаків;

- розпізнавання і оформлення опознаків;

- польові геодезичні роботи.

Проекні роботи включають збір картографічних матеріалів та даних про існуючу геодезичну мережу точок, визначається технологія створення карти. Окрім цього, проектують способи геодезичного визначення координат опорних точок.

При винесенні проекту в натуру, детально вивчають місцевість i визначають місцерозташування опорної точки. Досить часто цей процес суміщається з розпізнаванням опорних точок на знімку. Опознаки вибирають на місцевості відповідно до проекту планово-висотної підготовки. За опознаки беруть чіткі контури, які розпізнаються на знімках з точністю не менш 0.1 мм в масштабі карти, що складається.

Висотні опознаки повинні вибиратися на рівнинній місцевості, можна використовувати характерні точки рельефу. Похибка в розпізнаванні висотного опознаку на місцевості не повинна призводити до похибки в висоті точки більше 0,1 висоти між горизонталями.

Розпізнану точку відмічають позначкою на аерознімку з точністю 0,1 мм, оформляють колом діаметром 10 мм, на зворотній стороні в більшому масштабі складається абрис.

В районах, де неможливо забезпечити чітке розпізнавання на аерознімках точок місцевості, перед аерофотозйомкою виконують маркування опознаків. Маркувальні знаки виконують у вигляді хреста, який складається з чотирьох променів з вільним простором у центрі, квадрата або кола. При зйомках у масштабі 1:10000 маркування роблять тітьки у вигляді хреста. Розміри маркувальних знаків залежать від масштабу зйомки. Наприклад, розміри повинні бути не менше 0,15 мм i 0,05 мм у довжину і ширину одного променя знака "хрест", а відстань променя від центра знака - 0,05 мм, сторона квадрата або діаметр кола - 0,10 мм.

На місцевості розшукують пункти геодезичної опорної мережі та уточнюють, наскільки є реальним виконання запланованих геодезичних робіт. За необхідності в проект вносять корективи.

Для визначення координат опорних точок використовують відомі геодезичні способи: пряма, обернена чи комбінована засічка, теодолітний, полігонометричний чи висотний тахеометричний хід, нівелювання технічне, тріангуляція тощо. За сприятливих обставин (відкрита територія. наявність апаратури тощо) прив'язку знімків доцільно проводити з використанням GPS-спостережень способом швидкої кінематики.

При оформленні мaтepiалiв прив'язки знімків формують каталоги просторових координат всіх опорних точок, до яких додають контактні знімки з розпізнаними точками, зарисами та описами. Ці матеріали є основними в технічному звіті, якими виконавець звітує про виконаний обсяг робіт.

Інші цікаві матеріали

Регіональна економіка сільського господарства України
Україна – самостійна суверенна держава українського народу. Вона є однією із найбільших країн Європи, її площа 603,7 тис. км2., що становить 0,4 % площі земної суші. Земельні ресурси виступають територіальною базою розм ...

Регіональні аспекти зовнішньої торгівлі Мексики
Зовнішня торгівля є однією з складових економічної науки, що з розвитком соціально-економічних відносин набула важливого значення для кожної країни. Тому якщо досить ефективно буде розвиватися зовнішня торгівля то і мож ...

Стереотопографічний метод створення
Сучасне топографо-геодезичне виробництво потребує впровадження найбільш ефективних i високопродуктивних методів, які б замінили трудомісткі польові процеси при складанні топографічних карт i планів, та при вирішенні ін ...