Призначення, ідея та загальна характеристика

Створення топографічних карт чи планів, побудова цифрових моделей місцевості та інші задачі, що розв'язуються фотограмметричними способами, вимагають наявності густої мережі опорних точок для орієнтування кожного аерофотознімка або стереопари (моделі). Отримувати координати опорних точок польовими способами здебільшого не виправдане, бо польові роботи завжди дорожчі від камеральних. Часом територія може бути недоступна для польових робіт або перешкоджатимуть несприятливі погодні умови.

Якщо для фотограмметричних побудов використовують аерофотознімки, то маємо аерофототріангуляцію. Саме вона набула найбільшого практичного поширення i тому надалі розглядатимемо саме цей спосіб.

Використовуючи внутрішні фотограмметричні зв'язки, які існують між знімками одного або кількох маршрутів, можна побудувати зі стереопар окремі геометричні моделі. На наступному етапі можна з'єднати їх між собою та отримати єдину модель маршруту або кількох маршрутів. На заключному етапі виконується «геодезична» (абсолютна) орієнтація цієї єдиної геометричної моделі у вибраній (абсолютній) системі координат.

Виконавши взаємне орієнтування для кожної стереопари, отримаємо геометричну модель i для цього, як відомо, опорні точки не потрібні. З'єднання сусідніх моделей здійснюється за допомогою зв'язкових точок, що лежать в зоні потрійного перекриття знімків (рис. 3.1).

Рис. 3.1. 3 'єднання моделей за допомогою зв'язкових точок

На рис. 3.1 показані лише зв'язкові точки в площині аркуша, а насправді маємо їx не лише в центральшй частині знімків, але й на краях (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Централъні і бокові зв'язкові точки

На цій стадії опорні геодезичні точки теж не потрібні. Сформована загальна модель (на рис. 3.1 - для маршруту) мусить бути орієнтована в геодезичній системі координат. По суті ця задача є аналогічною до геодезичного орієнтування моделі. Ось тут уже опорні точки потрібні, але не чотири точки на кожну стереопару, а чотири точки на весь маршрут, а в ньому може бути 10-20 стереопар або більше. Одна із стандартних вживаних схем розташування опорних точок у маршруті аерофотознімків показана на рис. 3.3.

Рис. 3.3. Схема розташування опорних точок в межах маршруту аерофотознімків.

Зауважимо, що на рис. 3.3 показано шість опорних точок, а не чотири. Це зумовлено тим, що при побудові мережі аерофототріангуляції відбувається нагромадження помилок в просторових координатах визначуваних точок, а для часткового погашения цього негативного явища беруть більше ніж чотири опорні точки. Класифікацію способів фототріангуляції можна здійснити за кількома ознаками. Однією з них є реалізація з використанням тих чи інших технічних засобів. Якщо застосовують аналогові стереофотограмметричні прилади, то маємо фототріангуляцію аналогову. Якщо вимірювання проводять на стереокомпараторах чи аналітичних автографах, а обчислення на комп'ютерах, то маємо фототріангуляцію аналітичну. Якщо використані цифрові фотограмметричні станції, то маємо фототріангуляцію цифрову.

Аналогову фототріангуляцію в теперішній час не використовують, натомість широко застосовують аналітичну та цифрову фототріангуляцію, хоча саме тепер цифрові методи потужно витісняють аналітичну фототріангуляцію. Оскільки теоретичною основою цифрової фототріангуляції є аналітична фотограмметрія.

Фототриангуляцію можна охарактерізувати за ознаками.

За першою ознакою топографічна фототріангуляція набула такого широкого застосування, що створення карт чи планів немислимо без побудови мережі фототріангуляції. Саме тут є найбльша економія коштів та часу за рахунок суттєвого скорочення польових робіт.

Інші цікаві матеріали

Планування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при
Актуальним питанням в даному курсовому проекті є планування і організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000 для ведення кадастру на території міста Вижниця Чернівецьк ...

Обєкти і заповідні території Полісся
Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збер ...

Адміністративно-територіальна реформа в Україні
Адміністративно-територіальний поділ (АТП) - найбільш виразно помітна, юридично закріплена форма регіоналізації суспільства. Він являє собою поділ території держави на адміністративно керовані частини (адміністративно-т ...