Режим і рух льодовиків.
Під режимом льодовика розуміють характерні зміни його об’єму і форми, що проявляються в наступанні і відступанні льодовиків.
Наступання і відступання льодовиків мають різну тривалість. Наступання льодовиків характерне для вологих і холодних періодів, відступання – для сухих і теплих. В Європі наступання льодовиків спостерігалося в VII – IX ст. до н.е., в 100 – 750 рр. н.е., в XII – XIII ст., XVI – XVIII ст. і IX – XX ст.Відступали льодовики в IX – XII ст. і зараз ми приступаємо до відступу льодовиків.
Рух льодовиків – це переміщення мас льоду в одному напрямку. Руху льодовиків сприяє велика потужність, ухили поверхності, підвищення температури повітря, змащення біля лож. Помітний рух льодовиків відмічається при його потужності 15 – 30 м.Здебільшого рух льодовиків не є дуже швидким і вимірюється в см/добу або м/рік.
По швидкості руху льодовики поділяють на три групи:
ü невелика швидкість – 100 – 200 м/рік. Вона мало змінюється на протязі року – це льодовикові щити і гірські льодовики.
ü велика швидкість – 10 – 20 км/рік – вивідні льодовики Антарктиди і Гренландії.
ü пульсуюча швидкість льодовиків.
Льодовик рухається під дією сили тяжіння по гірському схилу або долині. При цьому руйнується та шліфується його ложі, переносяться на великі відстані продукти руйнування гірських порід і відкладаються у вигляді морен (мал.). Одним з відомих уламків гірської породи є так званий Єрмолівський камінь, що був винесений обвалом і селевим потоком з Девдоракського льодовика (м. Казбек) в 1832 р. і знаходиться зараз у руслі р. Терек неподалік від селища Ларс. Відкладення принесеного льодовиком уламкового матеріалу утворюють морену.
Гірські льодовики мають швидкість від 20 до 80 див/доб або 100-300 м/рік; тільки в гімалайських льодовиків швидкість досягає 2-3 м/доб або 700-1300 м/рік. Однак деякі льодовики Антарктиди й Гренландії можуть рухатись зі швидкістю до 10-20 км/рік. Так звані пульсуючі гірські льодовики (Колка на Кавказі й Ведмежий на Памірі) інколи прискорюються до 100 м/добу.
Древня кінцева морена в 650 м від Цейського льодовика.
Льодовикові язики нагадують річки: у тому та іншому випадку опади збираються в русло й течуть униз по схилу. Два та більш потоків зливаються, алі ніколи не перехрещуються. Швидкість течії залежить від маси льоду та ухилу русла. У вузьких місцях швидкість течії більша, ніж у широких; у впуклого берега більша, ніж у випуклого. Алі є й різниця між льодовиком та річкою: рух льоду ламінарний; течія повільніша, ніж у річці; після злиття лід не перемішується, як вода в річці.
Долинний льодовик:
а - принципова схема льодовика в плані,
б - у розрізі;
1 - донна морена,
2 - бокова морена,
3 - серединна морена,
4 - кінцева (фронтальна) морена,
5 - корінні породи.
Інші цікаві матеріали
Застосування інноваційних технологій навчання географії
1.
Освіта — стратегічна основа розвитку особистості, суспільства, нації і держави,
запорука майбутнього. У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті визначено мету, пріоритетні
напрямки державної полі ...
Економіка Франції
XX століття вніс величезні зміни в життя країн і народів.
Але важко знайти серед великих індустріальних країн такі, де зміни в політичній
та економічній сферах були настільки ж значні, як у Франції. За истекшее столетие ...
Геодезія
Геодезична мережа — це
сукупність пунктів на земній поверхні, закріплених
спеціальними центрами, координати та висоти яких визначено геодезичними методами.
Геодезичні
мережі поділяються на: державні, спеціального ...