Режим і рух льодовиків.
Під режимом льодовика розуміють характерні зміни його об’єму і форми, що проявляються в наступанні і відступанні льодовиків.
Наступання і відступання льодовиків мають різну тривалість. Наступання льодовиків характерне для вологих і холодних періодів, відступання – для сухих і теплих. В Європі наступання льодовиків спостерігалося в VII – IX ст. до н.е., в 100 – 750 рр. н.е., в XII – XIII ст., XVI – XVIII ст. і IX – XX ст.Відступали льодовики в IX – XII ст. і зараз ми приступаємо до відступу льодовиків.
Рух льодовиків – це переміщення мас льоду в одному напрямку. Руху льодовиків сприяє велика потужність, ухили поверхності, підвищення температури повітря, змащення біля лож. Помітний рух льодовиків відмічається при його потужності 15 – 30 м.Здебільшого рух льодовиків не є дуже швидким і вимірюється в см/добу або м/рік.
По швидкості руху льодовики поділяють на три групи:
ü невелика швидкість – 100 – 200 м/рік. Вона мало змінюється на протязі року – це льодовикові щити і гірські льодовики.
ü велика швидкість – 10 – 20 км/рік – вивідні льодовики Антарктиди і Гренландії.
ü пульсуюча швидкість льодовиків.
Льодовик рухається під дією сили тяжіння по гірському схилу або долині. При цьому руйнується та шліфується його ложі, переносяться на великі відстані продукти руйнування гірських порід і відкладаються у вигляді морен (мал.). Одним з відомих уламків гірської породи є так званий Єрмолівський камінь, що був винесений обвалом і селевим потоком з Девдоракського льодовика (м. Казбек) в 1832 р. і знаходиться зараз у руслі р. Терек неподалік від селища Ларс. Відкладення принесеного льодовиком уламкового матеріалу утворюють морену.
Гірські льодовики мають швидкість від 20 до 80 див/доб або 100-300 м/рік; тільки в гімалайських льодовиків швидкість досягає 2-3 м/доб або 700-1300 м/рік. Однак деякі льодовики Антарктиди й Гренландії можуть рухатись зі швидкістю до 10-20 км/рік. Так звані пульсуючі гірські льодовики (Колка на Кавказі й Ведмежий на Памірі) інколи прискорюються до 100 м/добу.
Древня кінцева морена в 650 м від Цейського льодовика.
Льодовикові язики нагадують річки: у тому та іншому випадку опади збираються в русло й течуть униз по схилу. Два та більш потоків зливаються, алі ніколи не перехрещуються. Швидкість течії залежить від маси льоду та ухилу русла. У вузьких місцях швидкість течії більша, ніж у широких; у впуклого берега більша, ніж у випуклого. Алі є й різниця між льодовиком та річкою: рух льоду ламінарний; течія повільніша, ніж у річці; після злиття лід не перемішується, як вода в річці.
Долинний льодовик:
а - принципова схема льодовика в плані,
б - у розрізі;
1 - донна морена,
2 - бокова морена,
3 - серединна морена,
4 - кінцева (фронтальна) морена,
5 - корінні породи.
Інші цікаві матеріали
Республіка Індонезія
Республіка Індонезія в даний час, завдяки раціональної економічній
політиці і успішним реформам, перетворилася в аграрно-індустріальну державу. За
багатьма показниками цю країну вже зараз відносять до групи нових
індуст ...
Русловий алювій Черемошу Вступ Черемош, права та найбільша притока (довжина 80 км, площа
Черемош, права та
найбільша притока (довжина 80 км, площа басейну 2650 км2) Пруту,
утворюється злиттям Чорного і Білого Черемошу в гірському селі Устеріки в
Покутсько-Буковинських Карпатах. Витоки Чорного Черемошу (89 к ...
Земельний кадастр та аналіз використання земель на території
Земельна реформа – є складовою
частиною загальнодержавного курсу економічної реформи, здійснюваної в Україні у
зв’язку з переходом економіки держави до ринкових відносин. Земельна реформа –
це комплекс правових, е ...