Огляд літератури.
2) враховувати всі зміни (правові, кількісні, якісні, просторові і оціночні), що стосуються конкретних земельних ділянок, власників і орендарів;
3) забезпечувати оперативний доступ до матеріалів земельного кадастру на всіх рівнях управління;
4) мати аналітичну базу (програмне забезпечення) для безпосереднього ряду оцінок з окремих проблем використання земельних ресурсів;
5) забезпечувати у взаємозв'язку з моніторингом земель одержання інформації, пов'язаної з деградацією ґрунтів і забезпеченням земель;
6) бути інтеграційною ланкою між усіма видами кадастрів, які існують в Україні;
7) забезпечувати необхідною інформацією майнові відносини, пов'язані з володінням і користуванням землею, включаючи судові і фінансові органи, заходи з охорони довкілля.
Таким чином, державний земельний кадастр в Україні - це єдина державна багаторівнева система земельно-кадастрових робіт та процедура визнання факту виникнення або припинення існування земельних ділянок як об'єктів права власності та права користування і їх оцінки, що містить сукупність необхідних даних і документів про правовий режим земельних ділянок, їх вартість і розподіл серед власників землі, землекористувачів, категорії земель, а також кількісні, якісні й оціночні характеристики земельних ділянок.
Основними призначеннями державного земельного кадастру повинно бути визнання факту виникнення або припинення існування земельної ділянки як об'єкта права власності та права користування і забезпечення інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зацікавлених підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів та ресурсного потенціалу агропромислового комплексу, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування проектів землеустрою.
Державний земельний кадастр є основою для інших відомчих і галузевих кадастрів та інформаційних систем.
Основними принципами ведення державного земельного кадастру є:
- забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки в межах України;
- запровадження єдиної системи просторових координат та ідентифікації земельних ділянок;
- запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та забезпечення її достовірності.
Державний земельний кадастр включає такі складові частини:
- кадастрове зонування; кадастрові зйомки; бонітування ґрунтів, економічну оцінку земель; грошову оцінку земельних ділянок; державну реєстрацію земельних ділянок; облік кількості та якості земель.
Кадастрові зйомки включають:
- кадастрову зйомку земельної ділянки;
- погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками землі та землекористувачами;
- відновлення або встановлення меж земельної ділянки на місцевості;
- встановлення меж зон обтяжень і обмежень щодо використання земельної ділянки;
- виготовлення кадастрового плану.
Бонітування ґрунтів - це порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер і суттєво впливають на урожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природо-кліматичних умовах.
Бонітування ґрунтів проводиться за 100-бальною шкалою для відповідних сільськогосподарських культур. Вищим балом оцінюються ґрунти, які мають найбільшу природну продуктивність.
Суспільні роботи з бонітування ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення в Україні вперше проведенні в 1993 році. Бальна оцінка характеризувала агро виробничі групи ґрунтів за такими природними властивостями, як глибина генетичного горизонту, вміст гумусу, в міст фракцій фізичної глини, кислотність та ін. Як зазначається в методичних рекомендаціях з проведення бонітування ґрунтів в Україні, його дані служать для встановлення розмірів плати за землю і вартісної оцінки.
В Україні проведене загальне і часткове бонітування ґрунтів. Загальне бонітування проведене за основними природними властивостями. Вони характеризують грунт як природно-історичне тіло, що задовольняє у усередненні потреби всіх сільськогосподарських культур у поживних речовинах і волозі в конкретних умовах повітряного, теплового і водного режимів. Часткове бонітування ґрунтів проведене за природними властивостями, що найбільш повно корелюють з урожайністю озимої пшениці, озимого жита, вівса, кукурудзи на зерно, соняшнику, цукрових буряків, картоплі, льону.
Інші цікаві матеріали
Українські Карпати- чверть Карпатської дуги
Українські Карпати
складають приблизно чверть Карпатської дуги . Перед появою Карпатської гірської
дуги на поверхні планети був тривалий період, протягом якого море в цьому місці
змінилось сушею .
Вони складаю ...
Пустельні примітивні ґрунти
Ґрунтозна́вство — наука про ґрунти, розділ
інженерної геології, що вивчає склад, будову і властивості ґрунтів,
закономірності їх формування і розвитку. Ґрунтознавство займається вивченням генезису,
еволюції, біопро ...
Фізична географія Антарктиди та Антарктики
Актуальність теми.
Антарктида - самий холодний з усіх материків. По території Антарктида
займає далеко не останнє місце серед інших частин світу. Площа її - близько
1400 млн. км2 - це майже в два рази більше площі Ав ...