Огляд літератури.
Логічним завершенням комплексу ґрунтових обстежень, узагальнюючим етапом порівняльної оцінки земель за їх родючістю на основі природних та набутих ознак є бонітування ґрунтів.
Найбільший інтерес у складі земельного кадастру представляють собою дані економічної оцінки земель, як завершальної його складової частини, що характеризують землю як природний ресурс і головний засіб виробництва щодо їх продуктивності, ефективності використання і доходності.
Кількісний облік земель також потребує удосконалення в сучасних умовах, зокрема методи одержання картографічних матеріалів крупних масштабів для забезпечення необхідної точності обчислення площ земельних ділянок. В зв'язку з тим, що Україна перейшла на міжнародну систему обліку і статистики, запроваджену у 1993 році необхідно переглянути статистичну звітність щодо земельних ресурсів та доповнити її показниками, які застосовуються у міжнародній практиці.
Згідно з діючим Положенням про порядок ведення державного земельного кадастру облік земель за якістю ведеться за всіма категоріями земель і містить класифікацію всіх земель сільськогосподарського призначення за придатністю з виділенням особливо цінних земель; характеристику за вмістом гумусу та поживних речовин, механічним складом ґрунтів, крутизною схилів, еродованістю, кам'янистістю, заболоченістю, засоленістю, кислотністю, забрудненням продуктами хімії сільського господарства, включаючи радіонуклідне; характеристику кормових угідь, класифікацію населених пунктів за функціональним призначенням та їх земель за інженерно-геологічними умовами, рівнем забезпеченості соціальною, інженерно-транспортною та природоохоронною інфраструктурою і інше. Це дуже обширна інформація, збір якої на даний час в Україні не забезпечується навіть на землях сільськогосподарського призначення і на землях населених пунктів.
Дані якісного обліку земель служать базою для проведення бонітування ґрунтів, дані якого набирають актуальності при переході до нових форм господарювання на селі. Критеріями бонітування ґрунтів є їх природні діагностичні ознаки: глибина гумусового горизонту, вміст гумусу в орному шарі, вміст фізичної глини. При цьому враховують ознаки, що негативно впливають на родючість ґрунтів. Останній раз бонітування ґрунтів в Україні проводилось у 1993р. в двох аспектах: як земельне - за основними природними властивостями, які характеризують ґрунти як природно історичне тіло, що задовольняє середні потреби всіх сільськогосподарських культур у поживних речовинах і волозі в конкретних умовах повітряного, теплового і водного режимів; та як часткове. Часткове бонітування ґрунтів проведене за природними властивостями, які найбільш тісно корелюють з урожайністю озимої пшениці, озимого жита, вівса, кукурудзи на зерно, соняшника, цукрових буряків, картоплі та льону. Ці дані бонітування мають різне застосування, так, наприклад, дані загального бонітування застосовуються при визначенні грошової оцінки, а часткового бонітування - при розміщенні сільськогосподарських культур на відповідних ґрунтах, при плануванні урожайності, орендної плати тощо.
Економічна оцінка земель, в залежності від мети і завдань, також поділяється на загальну і часткову. Загальна оцінка проводиться за результатами господарської діяльності, а часткова - за ефективністю вирощування сільськогосподарських культур зокрема.
Загальна оцінка проводиться за трьома показниками: вартістю валової продукції, окупністю затрат та диференціальним доходом; часткова економічна оцінка - за урожайністю, окупністю затрат та диференціальним доходом.
Інші цікаві матеріали
Житлово-комунальне господарство
Галузь соціальної сфери, яка займається обслуговуванням житлового фонду.
Благоустрій житлового фонду дуже неоднорідний.[8].
Розвиток житлово-комунальної сфери спрямований на удосконалення системи
управління, проведення економ ...
Місто та його структура
В процесі урбанізації рельєф
освоюваної території піддається перетворенням відповідно до потреб певного
етапу розвитку міста. Основною тенденцією в зміні міського рельєфу можна
вважати його вирівнювання, зв'язана з план ...
АПК Північного Кавказу
До складу Північно-Кавказького
економічного району входять: Ростовська область. Краснодарський і
Ставропольський краї, республіки Адигея, Дагестан, Кабардино-Балкарська,
Карачаєво-Черкеська, Північна Осетія - Аланія, Ін ...