Місто як земельно-господарська система

Відповідно до форм власності, до складу земель населених пунктів вхо­дять:

- землі державної власності, у складі яких окремо виділяються землі за­гальнодержавної власності;

- землі комунальної власності;

- землі приватної власності, у тому числі спільної (сумісної чи часткової) приватної власності.

Відомості про правовий режим не вичерпуються інформацією про склад міських земель за формами власності. Важливим аспектом земельно-пра-вовях відносин є право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у дер­жавній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постій­ного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що нале­жать до державної або комунальної власності.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною оренда­реві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним 'особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним дер­жавам. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою (не більше 5 років) та довгостроковою (не більше 50 років). Орендована земельна ді­лянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда). Орендодавцями земель­них ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'я­зані з орендою землі, регулюються законом.

Для здійснення концесійної діяльності концесіонеру надаються в оренду земельні ділянки. Види господарської діяльності, для яких можуть надава­тися земельні ділянки у концесію, визначаються законом. Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правилами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться. Право власності на земельну ділянку поширюється на простір, що знаходиться над поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необ­хідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Суб'єктами права власності на землю є:

- громадяни та юридичні особи - на землях приватної власності;

- територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;

- держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на і підставі:

- договорів купівлі-продажу, дарування, міни, інших цивільно-правових угод;

- безпосередньої передачі із земель державної і комунальної власності;

- приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користу­вання;

- прийняття спадщини;

- виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Незалежні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в ме­жах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарсь­кого призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Незалежні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки у разі:

- придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, Іншими ци­вільно-правовими угодами;

- викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;

- прийняття спадщини.

Інші цікаві матеріали

Адміністративно-територіальна реформа в Україні
Адміністративно-територіальний поділ (АТП) - найбільш виразно помітна, юридично закріплена форма регіоналізації суспільства. Він являє собою поділ території держави на адміністративно керовані частини (адміністративно-т ...

Грунти України. Грунтовий покрив України Утворення і поширення грунтів, рослинності,
Утворення і поширення грунтів, рослинності, тваринного світу залежать від властивостей порід, що складають земну поверхню, форм рельєфу, кліматичних умов, господарської діяльності людини. В їх розміщенні на території Ук ...

Українські Карпати- чверть Карпатської дуги
Українські Карпати складають приблизно чверть Карпатської дуги . Перед появою Карпатської гірської дуги на поверхні планети був тривалий період, протягом якого море в цьому місці змінилось сушею . Вони складаю ...