Місто як земельно-господарська система

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, се­лищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єк­ти комунальної власності. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:

- землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);

- землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітря­ного і трубопровідного транспорту;

- землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, нау­кову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;

- землі лісового фонду, крім випадків, визначених Земельним кодексом України;

- земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування.

Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі: _ передачі їм земель державної власності;

- примусового відчуження земельних ділянок у власність з мотивів су­спільної необхідності та для суспільних потреб;

- прийняття спадщини;

- придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими ци­вільно-правовими угодами;

- виникнення інших підстав, передбачених законом.

Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договір­них засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюють районні або обласні ради.

Іноземні держави можуть набувати у власність земельні ділянки для роз­міщення будівель і споруд дипломатичних представництв та інших, прирів­няних до них, організацій відповідно до міжнародних договорів.

При переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-пра­вових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При відчу­женні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки. У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому влас­нику. При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди. При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташо­вана будівля чи споруда. Передача в оренду земельних ділянок, що перебува­ють у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішен­ня відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самовряду­вання шляхом укладання договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридич­них осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділян­ки і орендарем. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридич­ним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забу­дову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому стаття­ми 118. І23 Земельного кодексу України.

Таким чином, місто як земельно-господарська система — це:

~ фокус реалізації територіального поділу праці, що здійснюється через концентрацію і диверсифікацію виробництва;

- зосередження людей, пов'язаних між собою складними контактами у сфері виробництва, споживання, територіального сусідства, побутових сімей­них зв'язків;

- нагромадження матеріальних фондів: будівель, споруд, інженерних ме­реж, зелених насаджень тощо;

Інші цікаві матеріали

Продуктивні сили Полтавської області
Полтавщина з 1036 року ввійшла до складу Київської Русі, а саме Переяславського князівства. За часів Богдана Хмельницького територія Полтавщини була розподілена між сімома козацькими полками (Переяславським, Іркліївськи ...

Великі географічні відкриття
Періоду розкладання феодалізму і виникненню капіталістичних відносин передували Великі географічні відкриття, що зіграли важливу роль у переході до буржуазного способу виробництва. Великі географічні відкриття були ...

Географічна характеристика Туреччини
Туреччина – ісламська держава в Західній Азії і Європі. Площа країни – 781 тис. км. кв. Населення – 65 млн. чол. Столиця – Анкара. Форма правління – республіка. Форма територіального пристрою – унітарна держава. Туреччи ...