Стадії містобудівного проектування
Генеральний план як планувальний документ безпосередньо в натуру не переноситься. Для цього існує проект детального планування, який деталізує рішення генерального плану.
Проект детального планування (ПДП) виконується на окремі райони міста (житлові, виробничі, рекреаційні). Його розрахунковий термін становить 5-10 років. В ПДП поряд з планувальними питаннями вирішують організацію забудови, створюють основу для проектування окремих будівель та споруд, завдяки переходу від двомірного зображення генерального плану до тримірного об'ємно-планувального рішення. Але головна мета ПДП - розбивочні креслення плану червоних ліній мікрорайонів і кварталів, який виконується в масштабі 1:2000.
Проект забудови здійснює перехід від містобудівного до об'ємного проектування. На цій стадії здійснюється прив'язка в натурі реальних розмірів будівель і споруд, основних елементів благоустрою. Розрахунковий термін проектів забудови - 2-5 років. Масштаб проектування 1:500.
Головний принцип багатостадійної структури містобудівного проектування - це змістовна спадкоємність. Це не тільки ознака культури містобудування, але й свідчення правильного розуміння об'єктивних закономірностей розвитку міста.
Основним документом, що регламентує склад містобудівної документації, порядок її розробки, погодження та затвердження, вже протягом десятків років є "Інструкція про склад, порядок розробки, погодження та затвердження схем і проектів районного планування, планування і забудови міст, селищ та сільських населених пунктів" (ВСН 38-82).
Одним з головних завдань, які вирішуються в процесі містобудівного проектування, є функціональне зонування території. Можна сказати, що це чи не найважливіший результат розробки генерального плану розвитку міста, який вносить порядок і систему в його планувальну організацію.
Прагнення до відособлення спеціалізованого простору, призначеного для виконання певних життєвих процесів, для просторової ізоляції окремих соціальних груп та створення певного режиму естетичного впливу можна простежити з найдавніших часів. Так, у середньовічному місті чітко виділялася торгова площа; території, де мешкали і працювали ремісники; ділянки культових споруд; помешкання вельмож.
Функції сучасного міста - праця, громадське життя, побут, відпочинок - також стабільно територіалізуються, тобто матеріалізуються на його території у вигляді спеціалізованого простору, Спеціалізований простір, призначений для виконання певного виду чи комплексу подібних видів діяльності, називається функціональною зоною.
На IV Міжнародному конгресі сучасної архітектури у 1933 р. була прийнята резолюція, відома під назвою "Афінська партія", що поклала початок функціональному підходу до планування міст. Згідно з резолюцією, територія міста поділяється на функціональні зони, які відповідають основним сферам життя. Це, по суті, не внесло нічого нового в просторову організацію міст, оскільки, як уже відзначалося, і раніше в містах самі по собі створювались відокремлені території, на яких концентрувались об'єкти з подібними функціями, - виробництво, житло, ділові установи тощо. Але все повоєнне містобудування тією чи іншою мірою опинилось під впливом цих ідей. Подальші розробки міського плану велись з обумовленням раціонального взаємного розташування основних функціональних зон, їх структурних відношень та планувальної організації кожної з них.
Спеціалізація зони визначається, як правило, за провідною функцією, що не виключає можливості використання її для одночасного чи почергового виконання декількох видів діяльності. Територія сучасних великих міст неоднорідна за характером зонування. Можна виділити три пояси освоєного (забудованого) простору, що мають специфіку побудови [18].
Інші цікаві матеріали
Демографічна ситуація в Донецькій області за період 1991-2010 рр.
Стан
і розвиток суспільства визначається в значній мірі кількістю і складом його
населення, його трудовим і, у тому числі, творчими можливостями.
Демографія
- це наука про закони відтворення населення в їх суспільно- ...
Лучна рослинність України
Актуальність. Лучна
рослинність в структурі рослинного покриву України посідає другу позицію і
займає 8,5-9,0 млн. га. Якщо врахувати, що зі структури земельного фонду
вилучаються малопродуктивні землі та антропогенно п ...
Калінінградська область на карті Європи
На основі рішень Потсдамської
конференції (1945 р.) частину Східної Пруссії (район Німеччини) увійшла до
складу Російської Федерації. До квітня 1946 року на цій території знаходився
Кенігсберзький особливий військовий о ...