Стадії містобудівного проектування

Генеральний план як планувальний документ безпосередньо в натуру не переноситься. Для цього існує проект детального планування, який деталі­зує рішення генерального плану.

Проект детального планування (ПДП) виконується на окремі райони міста (житлові, виробничі, рекреаційні). Його розрахунковий термін стано­вить 5-10 років. В ПДП поряд з планувальними питаннями вирішують організацію забудови, створюють основу для проектування окремих буді­вель та споруд, завдяки переходу від двомірного зображення генерального плану до тримірного об'ємно-планувального рішення. Але головна мета ПДП - розбивочні креслення плану червоних ліній мікрорайонів і кварталів, який виконується в масштабі 1:2000.

Проект забудови здійснює перехід від містобудівного до об'ємного про­ектування. На цій стадії здійснюється прив'язка в натурі реальних розмірів будівель і споруд, основних елементів благоустрою. Розрахунковий термін проектів забудови - 2-5 років. Масштаб проектування 1:500.

Головний принцип багатостадійної структури містобудівного проекту­вання - це змістовна спадкоємність. Це не тільки ознака культури містобу­дування, але й свідчення правильного розуміння об'єктивних закономірно­стей розвитку міста.

Основним документом, що регламентує склад містобудівної документа­ції, порядок її розробки, погодження та затвердження, вже протягом десят­ків років є "Інструкція про склад, порядок розробки, погодження та затвер­дження схем і проектів районного планування, планування і забудови міст, селищ та сільських населених пунктів" (ВСН 38-82).

Одним з головних завдань, які вирішуються в процесі містобудівного проектування, є функціональне зонування території. Можна сказати, що це чи не найважливіший результат розробки генерального плану розвитку міс­та, який вносить порядок і систему в його планувальну організацію.

Прагнення до відособлення спеціалізованого простору, призначеного для виконання певних життєвих процесів, для просторової ізоляції окремих соціальних груп та створення певного режиму естетичного впливу можна простежити з найдавніших часів. Так, у середньовічному місті чітко виді­лялася торгова площа; території, де мешкали і працювали ремісники; ділян­ки культових споруд; помешкання вельмож.

Функції сучасного міста - праця, громадське життя, побут, відпочинок - також стабільно територіалізуються, тобто матеріалізуються на його терито­рії у вигляді спеціалізованого простору, Спеціалізований простір, призначе­ний для виконання певного виду чи комплексу подібних видів діяльності, називається функціональною зоною.

На IV Міжнародному конгресі сучасної архітектури у 1933 р. була при­йнята резолюція, відома під назвою "Афінська партія", що поклала початок функціональному підходу до планування міст. Згідно з резолюцією, терито­рія міста поділяється на функціональні зони, які відповідають основним сферам життя. Це, по суті, не внесло нічого нового в просторову організа­цію міст, оскільки, як уже відзначалося, і раніше в містах самі по собі ство­рювались відокремлені території, на яких концентрувались об'єкти з подіб­ними функціями, - виробництво, житло, ділові установи тощо. Але все по­воєнне містобудування тією чи іншою мірою опинилось під впливом цих ідей. Подальші розробки міського плану велись з обумовленням раціональ­ного взаємного розташування основних функціональних зон, їх структурних відношень та планувальної організації кожної з них.

Спеціалізація зони визначається, як правило, за провідною функцією, що не виключає можливості використання її для одночасного чи почергового виконання декількох видів діяльності. Територія сучасних великих міст неоднорідна за характером зонування. Можна виділити три пояси освоєного (забудованого) простору, що мають специфіку побудови [18].

Інші цікаві матеріали

Характеристика й особливості розвитку Київської області
Мета контрольної роботи полягає у розгляді здійснення подальших перетворень в усіх сферах суспільного життя, активізації економічного розвитку усіх галузей господарського комплексу області, збільшенні інвестиційної та і ...

Історія соціально-економічної географії світу
Щоб пізнати себе, кожна наука повинна вивчати й аналізувати історію свого формування, починаючи від витоків і закінчуючи сучасним періодом. Цей процес полягає у пошуках джерел формування науки, з’ясуванні причин її виник ...

Порівняльна економіко-географічна характеристика Одеси та Луцька
Метою дипломної роботи є порівняльна економіко-географічна характеристика міст Одеси та Луцька, дослідження економічного та соціального розвитку міст. Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступні завдання: ...