Методи геоморфологічних досліджень.

У великому розмаїтті підходів до нагромаджен­ня вихідного матеріалу з метою його подальшого опрацювання та узагальнення можна виділити три основних методи - експедиційний, стаціонарний та експериментальний.

Експедиційні методи

являють собою найста­ріший напрямок географічного дослідження Землі, що полягає у вивченні тих чи інших природних об'єктів шляхом їх одноразового відвідування. На сучасному етапі значення цих методів дещо знизилося, оскіль­ки вони дають уяву лише про статичний (на час відвіду­вання) стан цих об'єктів і природного середовища досліджуваної території, в той час як природа безперер­вно змінюється, про що ми вже згадували вище. Експедиційні методи доцільно застосовувати для вив­чення тих явищ, які, маючи виразне розмежування в просторі, порівняно повільно змінюються в часі (скель­ний рельєф гір, стійка річкова мережа тощо), а також для порівняльних оцінок компонентів природи при повторному відвідуванні цих самих об'єктів. У залеж­ності від завдань дослідження ці методи здійсню­ються шляхом суцільного (маршрутного) обстеження території або на базі ключового (на окремих харак­терних ділянках) вивчення відвіданої площі. Сучасні експедиційні роботи спираються на широке викорис­тання різноманітних карт, аерокосмічних знімків, най­новіших вимірювальних приладів, кіно-фотоапаратури тощо і часто комбінуються з стаціонарними спо­стереженнями.

Стаціонарні методивикористовуються для ви­вчення процесів та явищ, які помітно змінюються в ча­сі. Як правило, при цьому спостереження проводяться за допомогою спеціальних вимірювальних приладів. Вперше такі методи почали застосовувати для вивчен­ня атмосфери і гідросфери, в зв'язку з чим у більшос­ті країн світу вже давно діють спеціальні спостережні пункти і створені державні мережі метеорологічних та гідрологічних станцій з досить довгими рядами без­перервних інструментальних спостережень за зміною окремих фізичних процесів і явищ, що відбуваються у повітряній і водній оболоках Землі). З часом почалося створення пунктів стаціонарних спостережень за зем­летрусами (сейсмостанції), за рухом та змінами гірських і материкових льодовиків (гляціологічні станції), снігових лавин і катастрофічних сельових потоків у го­рах, пісків у пустелях тощо. За останні десятиріччя у різних країнах з'явилися комплексні фізико-географіч­ні стаціонари, де вивчаються не тільки окремі компо­ненти природи, а й їх взаємодія. Як правило, такі ста­ціонари функціонують при науково-дослідних та ви­щих навчальних закладах (згадаємо хоч би створені в Україні Канівський стаціонар Київського Національ­ного університету, Карпатський і Шацький стаціонари Львівського університету, Дністровський стаціонар Одеського університету та ін.). Стаціонарні спостере­ження ведуться також на територіях заповідників і національних природних парків.

Значні перспективи у розвитку пізнання природи і безперервного контролю природного середовища по­в'язані з використанням космічних лабораторій на штучних супутниках Землі та космічних кораблях. Вза­галі методи космічного землезнавства, які бурхли­во розвиваються у світі з 1957 р. (з часу запуску першо­го радянського штучного супутника Землі), зайняли своєрідне "буферне" становище між експедиційними і стаціонарними методами (періодичні космічні експе­диції відбуваються на фоні безперервних супутникових спостережень). Матеріали космічних досліджень (зокрема, у вигляді різних форм зйомок: фотографіч­ної, фотоелектронної, спектральної, геофізичної та ін.) дозволили уточнити схеми загальної циркуляції атмо­сфери, відкрили принципово нові напрямки в океано­логії (кільцеві океанічні течії та ін.), структурній геології (розламна тектоніка, теорія літосферних плит та ін.) та у багатьох інших галузях науки про Землю.

Інші цікаві матеріали

Фізико-географічна характеристика Івано-Франківської
Україну часто називають квітучим краєм. Це – земля, де знання, досвід людей і їх любов до природи можуть творити чудеса, тому дбайливе ставлення до природи мусить бути невід’ємною рисою характеру кожної молодої людини. ...

Адміністративно-територіальна реформа в Україні
Адміністративно-територіальний поділ (АТП) - найбільш виразно помітна, юридично закріплена форма регіоналізації суспільства. Він являє собою поділ території держави на адміністративно керовані частини (адміністративно-т ...

Північно-Кавказький економічний район Росії
Склад Північно-Кавказького економічного району: Ростовська область, Краснодарський край, Ставропольський край; Республіки: Адигея, Дагестан, Інгушетія, Кабардино-Балкарська, Карачаєво-Черкеська, Північна Осетія і Чеченс ...