Структура інформаційного забезпечення

Для органiзацiї iнформацiйної взаємодiї рiзноманiтних iнформацiйних систем мiж собою, а також з рiзними групами користувачiв данi потрiбно вiдповiдним чином однотипово описати в усiх системах на рiзних рiвнях, тобто вирiшити проблему їх iнформацiйної сумiсностi в найширшому розумiннi. Цього досягають створенням iнформацiйного забезпечення, пiд яким розумiють сукупнiсть форм документiв, нормативної бази та реалiзованих рiшень щодо обсягiв, розмiщення i форм iснування iнформацiї, яка використовується в iнформацiйнiй системi при її функцiонуваннi (ГОСТ 34.003-90.АС.Термины та означення).

Методичнi та iнструктивнi матерiали - це сукупнiсть державних стандартiв, галузевих керiвних методичних матерiалiв i розроблених проектних рiшень щодо створення i супроводження iнформацiйного забезпечення.

Мал. 1. Структура iнформацiйного забезпечення

Системи класифiкацiї i кодування - це перелiк описiв i систем супроводження класифiкаторiв технiко–економiчної iнформацiї на економiчному об’єктi.

Основнi принципи створення iнформацiйного забезпечення: цiлiснiсть, вiрогiднiсть, контроль, захист вiд несанкціонованого доступу , єднiсть i гнучкiсть, стандартизацiя та унiфiкацiя, адаптивнiсть, мiнiмiзацiя введення i виведення iнформацiї (однократнiсть введення iнформацiї, принцип введення - виведення тiльки змiн).

Цілісність здатнiсть даних задовольняти принцип повного узгодження, точнiсть, доступнiсть i достовiрне вiдображення реального стану об’єкта.

Існують два пiдходи до створення IБ: аналiз сутностей; синтез атрибутiв.

Аналiз сутностей спадний пiдхiд, або “згори - вниз” , який поділяє процес створення на чотири стадії:

1)моделювання уявлень користувачів;

2)об’єднання уявлень;

3)складання i аналiз моделi (схеми);

4)реальне (фiзичне) проектування.

Синтез атрибутiв зростаючий пiдхiд, або “знизу - вгору”, оскільки вiн починається iз синтезу атрибутiв найнижчого рiвня, з яких формуються сутностi та зв’язки верхнього рiвня. Виділяють чотири стадiї для цього пiдходу:

1)класифiкацiя атрибутiв;

2)композиція сутностей;

3)формування зв’язкiв;

4)графiчне уявлення.

Кожний з цих пiдходiв має свої переваги й недолiки i визначається виходячи iз потреб проектування IC. Для створення великих IC, у яких є структура, найбiльш прийнятний аналiз сутностей, для автономних невеликих IC без структури - атрибутний (локальний).

Інформаційне забезпечення не можна успiшно спроектувати без загального планування “згори - вниз” i детального проектування “знизу - вгору”. Походження двох пiдходiв, в свою чергу, не можна досягти без відповідної методики, загальні контури якої ми розглядаємо.

Вимоги до iнформацiйного забезпечення (ГОСТ 24.104-85 “Автоматизовані системи управління. Загальні вимоги”) такi:

1.Iнформацiйне забезпечення має бути достатнiм для виконання всiх функцiй IC, якi автоматизуються.

2.Для кодування iнформацiї, яка використовується тiльки в цiй IC, має бути застосованi класифiкатори , якi є у замовника IC.

3.Для кодування в IC вихiдної iнформацiї, яка використовується на вищому рiвнi, мають бути використанi класифiкатори цього рiвня, крiм спецiально обумовлених випадкiв.

4.Iнформацiйне забезпечення IC має бути сумiщене з iнформаційним забезпеченням систем, якi взаємодiють з нею, за змiстом, системою кодування, методами адресацiї, форматами даних i формами подання iнформацiї, яка отримується і видається інформаційною системою.

5.Форми документiв, якi створюються iнформацiйною системою, мають вiдповiдати вимогам стандартiв УСД чи нормативно - технiчним документам замовника IC.

6.Форми документiв i вiдеокадрiв, якi вводяться чи коригуються через термінали IC, мають бути погодженнi з вiдповiдними технiчними характеристиками термiналiв.

7.Сукупнiсть інформаційних масивiв IC має бути органiзована у виглядi бази даних на машинних носiях.

8.Форми подання вихiдної iнформацiї IC мають бути узгодженi iз замовником (користувачем) системи.

9.Термiни i скорочення, якi застосовуються у вихiдних повiдомленнях, мають бути загальноприйнятими в цiй предметнiй областi й погодженi iз замовником системи.

Інші цікаві матеріали

Рекогностування полігонометричних ходів
Рекогностування полігонометричних ходів — це уточнення проекту ходів на місцевості і остаточний вибір місць закладання пунктів. При рекогностуванні перевіряють взаємну видимість між пунктами і якщо вона відсутня, зді ...

Вплив природно-ресурсного потенціалу на соціально-економічний розвиток Миколаївського регіону
Миколаївська область входить до складу Причорноморського економічного району, до якого окрім Миколаївської області входять: Одеська та Херсонська області та Автономна республіка Крим. Площа району -113,4 тис.км2. Специф ...

Порівняльна економіко-географічна характеристика Одеси та Луцька
Метою дипломної роботи є порівняльна економіко-географічна характеристика міст Одеси та Луцька, дослідження економічного та соціального розвитку міст. Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступні завдання: ...