Гідрологічний аналіз високого тало-дощового паводку на Закарпатті у березні 2001 р. та

Гідрологічний аналіз високого тало-дощового паводку на Закарпатті у березні 2001 р. та проблеми оперативного прогнозування

Територія Закарпатської області за географічним положенням та кліматичними умовами відноситься до зони активної розвиненої зливової діяльності і відповідно до найбільш паводконебезпечних регіонів Європи. Дощові та сніго-дощові паводки тут відзначаються частотою, інтенсивністю перебігу та одночасним охопленням великих площ.

Основною причиною цього є орографічні особливості регіону, дугоподібне розташування гірських хребтів Українських Карпат, що сприяє уповільненню переміщення вологих повітряних мас атлантичного та середземноморського походження і інтенсифікації зливових дощів на навітряних схилах Карпат.

Паводки змішаного походження (часто з перевагою дощової складової стоку), як березневий 2001 р., є характерною ознакою гідрологічного режиму річок басейну Тиси у холодний період року. Проте порівняно високі весняні паводки паводки характеризувалися більш низькими максимальними рівнями і витратами, ніж це відбулося у березні 2001 року.

З огляду на багаторічні дані можна сказати, що березневий тало-дощовий паводок є видатним рідкої повторюваності, зокрема у прив"язці до строків його формування.

Частота формування паводків у багаторічному розрізі підпорядковується певним закономірностям, які проявляються у чергуванні періодів підвищеної та низької водності, що зумовлені глобальною атмосферною циркуляцією. З 1992-1993 рр. в Карпатах почався черговий період високої водності, який характеризується проходженням високих паводків на річках України та Центральної Європи. Серед них найзначнішими є листопадовий 1998 р. та березневий 2001 р. паводки на Закарпатті.

За висновками науківців Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту (УкрНДГМІ) цей період високої водності триватиме до 2005-2008 рр.,

тому не виключено повторення в наступні роки високих паводків на річках всього західного регіону України, що потрібно брати до уваги при виконанні заходів по захисту населення від негативних наслідків вод. Це до того ж диктує

свої особливі вимоги до поведінки людей на побутовому рівні, потребує розробки та впровадження рекомендацій і технологій подальшого функціонування господарського комплексу, самої концепції життя в масштабах цієї найбільш зливонебезпечної у Європі території.

Основними причинами виникнення березневого паводку як природнього стихійного явища (

так само як і листопадового 1998 р.) є природні (гідрометеорологічні), прояв яких підсилений антропогенним навантаженням території

. Тобто, катастрофічні наслідки, певною мірою, зумовлені активною господарською діяльністю упродовж останніх десятиліть. Внаслідок одамбування русел річок змінилися умови переміщення паводкових хвиль. Спад рівнів води з-за меж позадамбового простору відбувається повільніше, порівняно з природним станом. Посиленню негативних наслідків, їх катастрофічному прояву сприяє також розташування будов в зоні постійного затоплення, інтенсифікація схилового стоку, зсувних та сельових процесів за нинішнього стану господарювання на схилах річкових долин, в зонах формування річкового стоку, зокрема в місцях лісорозробок.

Підтвердженням змін у проходженні та прояві наслідків високих паводків може бути паводок на Закарпатті у грудні 1947 р. з подібними гідрометеорологічними умовами, зокрема за кількістю та інтенсивністю опадів. Але при близьких до цьогорічних максимальних витратах, паводок 1947 р. проходив при менших горизонтах рівнів води. Затоплення та руйнування під час грудневого 1947 р. паводку теж було значним, проте воно відбувалося переважно у природніх умовах розливу річок, коли процес звільнення затоплених територій від води відбувався синхронно зі спадом рівнів у річках.

Інші цікаві матеріали

Проект відведення земельної ділянки під ковбасний
Метою курсової роботи з основ земельного кадастру є закріплення отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні технічної документації землекористувачам різних форм власності з використанням кадаст ...

Застосування інноваційних технологій навчання географії
1. Освіта — стратегічна основа розвитку особистості, суспільства, нації і держави, запорука майбутнього. У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті визначено мету, пріоритетні напрямки державної полі ...

Лучна рослинність України
Актуальність. Лучна рослинність в структурі рослинного покриву України посідає другу позицію і займає 8,5-9,0 млн. га. Якщо врахувати, що зі структури земельного фонду вилучаються малопродуктивні землі та антропогенно п ...