Гідрологічний аналіз високого тало-дощового паводку на Закарпатті у березні 2001 р. та

Напередодні формування березневого паводку гідрометеорологічна ситуація на Закарпатті різко відрізнялася від обстановки на початок листопада 1998 р.

Ø літньо-осінній сезон 2000 р. характеризувався дефіцитом опадів, рівні води восени досягали найнижчих за багаторіччя позначок. Лише завдяки проходженню невисоких та середніх по висоті зимових паводків, на початок весни 2001 р. водність досягла середніх багаторічних значень. У 1998 р. влітку та восени кількість опадів значно перевищувала норму, неодноразово проходили дощові паводки, що підтримували високу водність. Перед листопадовим паводком вона в замикаючих створах основних річок складала 3,5-6,5 норм

Ø запаси води у сніговому покриві за зиму 2000-2001 рр. були меншими за середні багаторічні (20-30% норми)

Ø грунт мав незначне промерзання та близьке до звичайного зволоження, що визначало можливість низьких коефіцієнтів тало-дощового стоку у березні. Перед листопадовим паводком грунт характеризувався високим зволоженням та перезволоженням.

За таких гідрометумов на кінець зими, не маючи надійних чисельних методів прогнозування стану погоди, прогностичні організації гідрометслужби не мали підстав очікувати формування у березні високої водності.

Тим більше, що за висновками міжнародних експертів ВМО прогнозування швидкоплинних паводків у гірських регіонах можливе не більше, ніж за 2-3 години.

Проаналізувавши хід розвитку паводку 4-9 березня 2001р., можна сказати, що основним гідрометеорологічним чинником його, як природного явища,

є надзвичайна кількість опадів та режим їх випадіння.

3-5 березня дуже сильними

, тривалими та інтенсивними дощами було охоплене все

Закарпаття. Випало 110-296 мм дощу (лише в середній та нижній течії Тиси і Латориці, пониззі Боржави, басейні Ужа 44-95 мм), що відповідає 15-20% річної норми. Порівняно з 3-5 листопада 1998 р., опади початку березня були більшими практично по всій території на 23-90 мм

, за винятком басейнів Ужа, пониззя Латориці та Тиси, де вони були схожими (рис.1).

В результаті інтенсивного підвищення температури повітря 3-4 березня відбулося танення снігу, що додало ще близько 20-40 мм води до загальної суми опадів. Це відрізняє даний паводок від листопадового, коли снігова складова була практично відсутня.

Не обгрунтованими є думки, що висловлювалися в засобах масової інформації та у висновках окремих створених комісій щодо збільшення стоку в результаті впливу промерзання грунту. Виконане в УкрНДГМІ моделювання стоку паводку вже за відомими параметрами для різних умов промерзання дало різницю в результатах максимальних рівнів не більше 5-10 см.

Відповідно до розподілу опадів в часі та по території паводок 4-9 березня мав декілька періодів зростання рівнів. Протягом дня 4 березня сформувалися перші максимуми, які загалом були високими, але нижчими від історичних. Продовження сильних дощів (15-30 мм) 5 березня зумовило повторний ріст рівнів на фоні високої поточної водності річок. У другій половині дня 5 березня на більшості річок сформувалися найвищі за паводок максимуми (на нижніх ділянках Тиси, Латориці та Боржави 6-го, Тисі біля Чопа 9 березня за рахунок більш тривалих строків добігання паводкових хвиль).

З 6 березня на переважній більшості річок розпочався спад (на Тисі біля Чопа з 9 березня). Упродовж 6-9 березня дуже складною була ситуація біля м.Чоп, де за прогнозом очікувалось формування максимума вищого за історичний та близького до відмітки гребня дамби. Прорив правосторонної дамби на угорській території призвів до зниження рівнів на ділянці Вашарошнамень-Чоп. Це знизило можливий максимум паводку біля Чопа на 50-70 см, вода не досягла гребня дамби, проте він виявився на 19 см вище історичного максимуму 1998 року.

Інші цікаві матеріали

Особливості територіально–галузевої структури Автономної Республіки Крим
Крим – це особливий культурно-історичний регіон України. Кримська земля береже пам`ятки всіх історичних епох, тому її прийнято називати музеєм під відкритим небом, золотим дном для археології. Історичне минуле Криму сві ...

Географічна характеристика Туреччини
Туреччина – ісламська держава в Західній Азії і Європі. Площа країни – 781 тис. км. кв. Населення – 65 млн. чол. Столиця – Анкара. Форма правління – республіка. Форма територіального пристрою – унітарна держава. Туреччи ...

Нафтова промисловість України
Нафтова газова промисловість є складовою частиною паливно-енергетичного комплексу України. Нафта є не тільки цінним паливом, але й сировиною для різних галузей промисловості. Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) - це ...